Міграція у кризових умовах: українсько-польський контекст

Міжнародний симпозіум «Міграція у кризових умовах: українсько-польський контекст»
(3 вересня 2015 року у м. Львові

3 вересня 2015 року у Львові відбувся міжнародний симпозіум «Міграція у кризових умовах: українсько-польський контекст». Організаторами заходу виступили Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою (МІОК) Національного університету «Львівська політехніка». Модератором симпозіуму була директор МІОК, д.пед.н., доц. Ірина Ключковська.

З вітальним словом виступили ректор Національного університету «Львівська політехніка» д.т.н., проф. Юрій Бобало, віце-маршалек Сейму Республіки Польща Марек Кухцінський, генеральний консул Республіки Польща в Україні Ярослав Дрозд, голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка та інші. Особливо енергійно прозвучали вітальні слова депутата парламенту ЄС від Республіки Польща Міхала Броні, який зв’язався з учасниками заходу в скайп-режимі, а також групи представників українського парламенту, зокрема члена Української частини міжпарламентської асамблеї України та Республіки Польща Анатолія Матвієнка, заступника голови Комітету Верховної Ради України, голови підкомітету з міжнародно-правових питань та внутрішньо-переміщених осіб Валерія Пацкана, голови підкомітету Верховної Ради України з питань регіонального та транскордонного співробітництва між Україною та країнами ЄС Оксани Юринець. На глобальних викликах новітньої міграції детально зупинився голова Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні Манфред Профазі.

Надзвичайно інформативними були виступи членів польської делегації – головного спеціаліста відділу аналізу ринку праці в Департаменті економічного аналізу та прогнозування Міністерства праці та соціальної політики Республіка Польща Олександри Яворницької-Новосад, яка виступила з доповіддю «Польська міграційна політика – поточний стан, постулати діяльності»; головного спеціаліста з легалізації працевлаштування, експерта агентства зайнятості EWL Моніки Олув, тема доповіді якої – «EWL: агентство з працевлаштування».

У симпозіумі активну участь прийняли громадські організації, зокрема, з польського боку Голова фундації «Наш вибір», головний редактор газети «Наш вибір» Мирослава Керик, з українського боку – Голова громадської організації «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко.

З українського боку міграційну тематику представляло кілька наукових шкіл – київську в особі головного наукового співробітника Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України, д.н.з держ управління Олени Малиновської (тема доповіді «Українсько-польський міграційний коридор») та львівську в особі завідувача відділу соціально-гуманітарного розвитку регіону ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І Долішнього НАН України» д.е.н, проф. Уляни Садової (тема доповіді «Українська міграція у світлі новітніх викликів розвитку регіональних ринків праці»). У першій було висвітлено питання чисельності відвідин Польщі громадянами України, режиму польсько-українського кордону, оформлення віз українцям консульствами Польщі, особливостей польсько-українського міграційного коридору (інтенсивності та асиметричності переміщень, регіональної специфіки міграції, високої частки комерційних і трудових поїздок, основних країн призначення працівників-мігрантів, середньої нетто оплати праці в Україні та основних країнах-імпортерах української робочої сили, розподілу українських трудових мігрантів у Польщі за видами діяльності, регулювання правового статусу (включно з особами, які мали лише туристичні візи), легальності перебування мігрантів, циркулярної моделі міграції), а також подано пропозиції щодо шляхів вирішення проблем через міжнародне співробітництво, розвиток національної системи міграційного менеджменту. У другій – наведено штрихи до загального портрету ринку праці України, специфіки регіонального ринку праці на прикладі Львівщини, вказано на стабілізаційну роль міграції у розбудові кожного з них. Євроінтеграційну проблематику представлено в контексті викликів майбутнього розвитку, зокрема у розрізі окремих груп економічно активного населення. Особливу роль відведено висвітленню конкретних досліджень ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І Долішнього НАН України» щодо економічно незайнятого населення, працевлаштування майбутніх спеціалістів, робітничих кадрів, внутрішньо переміщених осіб. Зроблено наголос на освітній українсько-польській міграції, а також соціально-політичних ознаках останньої. Вказано, що українсько-польська міграція має високий мобілізаційний й модернізаційний потенціал спільних наукових досліджень, реалізації бізнес-проектів, проведення медичних та інших реформ. Завершуючи, доповідач зазначила, що українсько-польський контекст міграції робочої сили має тривалу історію (витоки формування зв’язків на українсько-польському пограниччі припадають на 80-і роки ХХ століття, причому рух попиту й пропозиції був ініційований з польської сторони). Наголошено, що українська міграція виступає потужним локомотивом євроінтеграційного розвитку України та її економіки (вона доволі по різному впливає на розвиток регіональних ринків праці, оскільки сама має різний потенціал). Адже – це рух України до нових соціальних стандартів, у т.ч. в сфері освіти, а також праці та зайнятості населення. Це нові проекти у різних сферах економіки.

Виголошені доповіді учасників симпозіуму сформували підвалини для подальшої дискусії. Активну участь у ній прийняли науковці ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України», що мали змогу звернути увагу присутніх фахівців у сфері міграції на специфічні питання розвитку українсько-польських міграційних мереж. К.геогр.н., ст.наук.сп. Роман Теслюк окреслив головні особливості міграційних процесів у прикордонних районах Львівської області – домінуванням маятникової та сезонної трудової міграції над стаціонарною. Він зазначив, що прикордонне розташування району стимулює розвиток човникової торгівлі, яка є вагомим джерелом доходів для мешканців зони малого прикордонного руху. Також доповідачем було виголошено основні результати аналізу інтенсивності перетинів українсько-польського кордону.

Докторант Інституту, к.е.н. Ольга Риндзак коротко ознайомила присутніх з результатами соціологічного дослідження щодо міграційних намірів незайнятого населення міста Львова як однієї з «груп ризику» щодо еміграції за кордон. Крім того, вона наголосила на необхідності дослідження й врахування напрямків та об’ємів потенційної міграції населення у процесі вдосконалення міграційної політики України і координації зусиль щодо регулювання міжнародних міграційних потоків.

К.держ.упр., ст.наук.сп. Мар’яна Біль звернула увагу присутніх на проблему вимушених міграцій в Україні та значимості міграційної мережі «Україна-Польща» в даних процесах. На основі аналізу динамічних даних внутрішніх міграційних переміщень громадян України до Республіки Польща та подачі заявок на статус біженця, зроблено висновки щодо ролі сусідньої держави для допомоги нашій країні у поточній складній ситуації.

К.е.н., мол.наук.сп. Ольга Мульска у своєму виступі фокусувала увагу на питаннях міграції серед молодого покоління. Нею приділено увагу особливостям та видам міграції молоді в Україні, а також причинам і наслідкам для національного ринку праці. Вказано на необхідність розроблення методики щодо визначення кількісної та структурної характеристики міграції молодого покоління. Наведено огляд досвіду країн ЄС щодо формування ефективної міграційної політики за даним напрямком.

К.е.н., мол.наук.сп. Марія Бачинська розкрила проблеми адаптації українських мігрантів у Польщі. Нею вказано на головні проблеми, пов’язані з виїздом українських мігрантів. Охарактеризовано нормативні документи щодо захисту прав трудових мігрантів, розвитку й діяльності української діаспори. Визначено необхідні умови для адаптації та комфортного проживання українських мігрантів. Запропоновано рекомендації до розширення мережі представництв і створення спеціальних органів, котрі б займалися питаннями щойно прибулих мігрантів та їх перебуванням у Республіці Польща.

Провідний інженер Людмила Ковальчук у своїй дискусії звернула увагу на можливість співпраці місцевих органів державної влади та негромадських організацій у забезпеченні гідних умов проживання і соціального захисту вимушених переселенців. Було зазначено, що забезпечення належних умов і стандартів життя потребуючого населення є однією з найважливіших функцій держави, а надання якісних соціальних послуг є показником спроможності держави виконати таку функцію. Доповідачем було вказано, що у випадках, коли через нестачу фінансових ресурсів, кваліфікованих фахівців, обмежені часові рамки чи інші причини ці завдання державні органи виконати не в змозі. Через те на допомогу необхідно залучати негромадські або волонтерські організації, налагодивши з ними тісну співпрацю.

У дискусії прийняв активну участь аспірант Інституту Олександр Махонюк, який займається дослідженням тематики ринку міграційних послуг та особливої уваги надає польсько-українському питанню. У своєму виступі він зазначив, що попри спрощення процедури легального працевлаштування в Польщі та жорстку політику місцевих контролюючих органів, кількість незаконних робітників-українців у цій країні за останні три роки постійно зростає. Є підстави вважати, що значну роль у розвитку саме такої тенденції відіграє ринок міграційних послуг, де багато суб’єктів заради максимізації прибутку працюють поза межами правового поля. Ситуацію ускладнює відсутність наукового інтересу до цієї економічної категорії, а відтак неможливість розроблення ефективних кроків впливу.

Ігор Бараняк, провідний інженер Інституту, виголосив результати аналізу міграційної ситуації щодо в’їзду та виїзду мігрантів на територію Польщі і України. Було представлено висновки з аналізу динаміки та структурного розподілу випадків виїзду українців залежно від мети до Польщі. Вказано на розбіжності в кількісній оцінці чисельності мігрантів за даними Державної служби статистики України і польського Центрального статистичного офісу.

Виступи та доповіді учасників симпозіуму лягли в основу його Ухвали, яка містить низку конкретних рекомендацій до основних державних інституцій нашої держави.

Позитивно, що активна участь працівників Інституту в роботі симпозіуму дозволила налагодити більш тісні контакти з державними структурами Польщі. Зокрема розпочато активну співпрацю з Міністерством праці та соціальної політики Республіка Польща, а також розвивається низка контактів з провідними польськими науковцями в сфері міграції. Таким чином, цей захід став доброю основою активізації міжнародного співробітництва нашого Інституту.

Ми висловлюємо щиру вдячність організаторам симпозіуму. Щиро надіємось, що його формат дозволив налагодити більш тісні взаємодії між наукою і владою, а також посилити міжнародне співробітництво, що в кінцевому результаті дасть змогу вирішити і послабити численні міграційні проблеми.