Соціально-економічний потенціал транскордонного співробітництва

Міжнародна науково-практична конференція
«Соціально-економічний потенціал транскордонного співробітництва»
(18-19 квітня 2016 р.)

18-19 квітня 2016 року у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася Міжнародна науково-практична конференція на тему «Соціально-економічний потенціал транскордонного співробітництва» в рамках святкування 50-річчя економічного факультету ЛНУ ім. І. Франка, в якій прийняли участь понад 100 науковців і представників органів місцевого самоврядування з України, Республіки Польщі, Словацької Республіки та Туреччини.

Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України виступив співорганізатором цього заходу разом з Львівським національним університетом імені Івана Франка, Львівською обласною державною адміністрацією, Жешувським університетом (Польща), Статистичним управлінням Підкарпатського воєводства (Польща), Статистичним управлінням у м. Пряшів (Словацька Республіка), Головним управлінням статистики у Львівській області та ГО «Європейський діалог».

Привітали гостей з початком конференції і побажали плідної роботи ректор ЛНУ імені Івана Франка, д.філос.н., проф. Володимир Мельник, перший заступник голови Львівської обласної державної адміністрації Ростислав Замлинський, консул Генерального консульства Республіки Польща у Львові Влодзімєж Сульгостовскі, декан економічного факультету ЛНУ імені Івана Франка, к.е.н, доц. Ростислав Михайлишин.

З ключовою промовою на тему «Транскордонне співробітництво України: стан і шляхи активізації в умовах сучасних викликів» виступив директор ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України», д.е.н., проф. Василь Кравців, який наголосив на важливості розвитку транскордонного співробітництва в умовах децентралізації, посилення ролі і значення регіонів у забезпеченні соціально-економічного розвитку своїх територій та поглиблення євроінтеграційних процесів. Він акцентував увагу на важливості створення об’єктів інноваційної інфраструктури у транскордонному просторі за участі регіонів України, організації прикордонної торгівлі на державному рівні, що запобігатиме її тінізації та сприятиме підвищенню податкових надходжень у бюджети всіх рівнів, забезпечить розвиток малого і середнього підприємництва, збільшення робочих місць. Зі слів доповідача, лише у 2015 році витрати українців у Польщі склали 1,5 млрд. дол., що відповідає величині імпорту товарів та послуг Львівської області за цей же період. Проф. Кравців В.С. також коротко окреслив основні напрями та результати досліджень у сфері розвитку транскордонного співробітництва, що здійснюються працівниками Інституту, який є провідною науковою установою в системі НАН України з проблем транскордонного співробітництва. Він закликав усіх учасників наукового інформаційно-статистичного транскордонного кластеру «Інфостат Україна-Польща» до активної співпраці у формуванні інформаційного забезпечення розвитку прикордонних регіонів по обидві сторони кордону Україна-ЄС.

У першій модерованій панельній дискусії «Розвиток транскордонного співробітництва: глобальні виклики та завдання» заслухали завідувача відділу розвитку виробничої сфери регіону та інвестицій Інституту, д.е.н., проф. Світлану Іщук, яка у доповіді «Порівняльна оцінка конкурентних переваг промисловості Львівської області і Підкарпатського воєводства» зосередила увагу на основних конкурентних перевагах промислового виробництва в Львівській області і Підкарпатському воєводстві. Науковець зазначила, що поглиблення євроінтеграційних процесів, а надто запровадження зони вільної торгівлі між Україною і країнами-членами ЄС актуалізує проведення транскордонних порівняльних оцінок задля виявлення потенційних перспектив розвитку національної економіки, зокрема її промислового сектора. Зі слів доповідача за більшістю конкурентних переваг Підкарпатське воєводство переважає Львівську область, хоча за останні 2 роки цей розрив суттєво зменшився, а за деякими показниками економічної, виробничої та технологічної активності ситуація змінилась на протилежну. Відтак, необхідними передумовами зростання конкурентоспроможності вітчизняної промисловості є, з одного боку, покращення макроекономічних умов функціонування суб’єктів промислової діяльності в Україні, а з іншого – підвищення ресурсної ефективності та рівня упровадження інновацій у виробництво.

Актуальну доповідь на тему «Прикордонна співпраця як джерело соціально-економічного розвитку території» презентувала завідувач відділу соціально-гуманітарного розвитку регіону Інституту, д.е.н., проф. Уляна Садова. У ній доповідач зосередилася на основних теоретико-прикладних аспектах забезпечення соціально-економічного розвитку прикордонних регіонів України і Польщі в умовах активізації транскордонного співробітництва. Проф. Садова У.Я. звернула увагу присутніх на переваги, які дає транскордонна співпраця для розвитку українсько-польського транскордонного регіону, серед яких основними для задоволення соціальних потреб мешканців прикордоння по обидва боки кордону є можливості реалізації власних інтересів різних соціальних груп (людини, соціуму тощо), зниження напруги на регіональних ринках праці, посилення позитивних соціально-економічних ефектів, підвищення соціальних стандартів тощо. На завершення доповідач додала, що нині складно вирішувати одночасно багато проблем, проте «…важливо ефективно будувати ринкову економіку з тими сусідами, які готові спільно долати економічні труднощі, уникати помилок при створенні сучасної правової, соціально-економічної системи нового покоління».

Проблематика підвищення соціально-економічного потенціалу прикордонних регіонів в рамках одного транскордонного простору шляхом їх ринкової конвергенції була піднята завідувачем відділу розвитку територіальних громад і транскордонного співробітництва Інституту, д.е.н., доц. Віктором Борщевським. У своєму виступі доповідач зосередився на процесах транскордонної конвергенції шляхом сприяння ринковій конкуренції та посилення спроможності транскордонних інститутів, які є основним чинником нарощування соціально-економічного потенціалу транскордонних регіонів. Активізація цих процесів передбачає пришвидшення соціально-економічних реформ, зокрема в напрямку децентралізації влади та забезпечення становлення принципу субсидіарності у взаємодії органів державної влади і місцевого самоврядування.

Окрім співробітників Інституту із доповідями на конференції також виступили завідувач кафедри статистики ЛНУ імені Івана Франка, к.е.н., проф. Семен Матковський, директор Статистичного управління в м. Жешув Марек Цєрп’ял-Волян, начальник Головного управління статистики у Львівській області Світлана Зимовіна, декан економічного факультету Жешувського університету, д.е.н., проф. Гжегож Слюсаж, виконавчий директор ГО «Інститут транскордонного співробітництва і європейської інтеграції», професор Університету Я. Коханевського у м. Кєльце (Польща), д.е.н., проф. Надія Мікула, аналітик ГО «Європейський діалог» Олександр Софій, заступник директора Асоціації Карпатського єврорегіону у Польщі Давід Лясек, виконавчий директор Асоціації органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати - Україна» Галина Литвин, завідувач кафедри економічної і соціальної географії, заслужений діяч науки і техніки ЛНУ імені Івана Франка, д.е.н., проф. Олег Шаблій, головний науковий співробітник Регіонального філіалу НІСД у м. Львові, д.е.н., проф. Ольга Іляш, старший науковий співробітник Регіонального філіалу НІСД у м. Львові, к.е.н. Валентина Засадко.

Друга модерована панельна дискусія на тему «Методологія та організація моніторингу транскордонного співробітництва» відбулася 19 квітня в Головному читальному залі Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка, модератором якої була в.о. завідувача сектору проблем транскордонного співробітництва ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України», к.е.н., с.н.с. Христина Притула. У своєму виступі доповідач акцентувала увагу на поширеному на сьогодні спрощеному уявленні про транскордонне співробітництво, розуміння якого зводиться в основному до успішної реалізації транскордонних проектів. Водночас, саме формування та налагодження функціонування нових форм транскордонного співробітництва дозволяють отримувати відчутний соціально-економічний ефект на територіях, сприяють інтенсифікації транскордонних взаємодій на всіх рівнях, посилюють роль глобальних виробничих ланцюгів у формуванні валового регіонального продукту тощо. Відповідно вивчення трансформаційних процесів в економічному середовищі прикордонних регіонів в умовах сучасних викликів та розробка практичних рекомендації щодо використання можливостей транскордонного співробітництва постає на сьогодні центральним питанням у реалізації завдань державної регіональної політики на прикордонних територіях.

Продовжила дискусію молодший науковий співробітник сектору проблем транскордонного співробітництва Інституту Ярослава Калат з доповіддю на тему «Сучасні тенденції розвитку транскордонного співробітництва за участю прикордонних регіонів України: соціологічна оцінка». У ній вона представила результати проведеного експертного опитування працівниками сектору і зупинилася на першочергових кроках, які необхідно реалізувати для підвищення ефективності транскордонного співробітництва. Підсумовуючи, доповідач акцентувала увагу на збереженні тенденції до посилення ролі окремих учасників транскордонного співробітництва, зокрема громадських організацій, що є результатом інституційних прогалин у формуванні нових форм мережевих взаємодій у транскордонному просторі. Тому варто зосередитись на потребах та можливостях кожного прикордонного регіону з використанням європейської практики транскордонного співробітництва, що дозволить розширити коло учасників співпраці суміжних територій та диверсифікувати механізми та інструменти такої співпраці.

Основні завдання, інструменти та напрямки діяльності громадських організацій в рамках транскордонної співпраці окреслила у своєму виступі співробітник сектору проблем транскордонного співробітництва Інституту Оксана Цісінська. Головну увагу доповідач акцентувала на проблемах, з якими зіштовхуються громадські організації при підготовці та реалізації спільних транскордонних проектів, основних чинниках, що спричиняють невдачі (провали) транскордонного проекту під час конкурсу та є причиною зменшення їх активності у подальшій роботі з проектами. При цьому з метою активізації транскордонного співробітництва та залучення коштів ЄС до реалізації інфраструктурних проектів, ГО повинні розробляти свої пропозиції та представляти своє бачення становлення та розвитку транскордонного співробітництва на розгляд регіональних органів влади. Це дозволить забезпечити необхідний обсяг співфінансування з місцевих бюджетів, що сприятиме зміцненню міждержавних відносин та вирішенню регіональних проблем через впровадження спільних транскордонних проектів і програм регіонального розвитку.

Цікавими думками з питань організації моніторингу транскордонного співробітництва та напрямів його активізації поділились також доцент кафедри статистики ЛНУ імені Івана Франка к.е.н., доц. Наталія Лутчин, доцент кафедри статистики ЛНУ імені Івана Франка, к.е.н., доц. Ольга Гринькевич, президент ГО «Агенція Європейських Інновацій», координатор НКП ІКТ і МСП програми Горизонт 2020 в Україні Іван Кульчицький.

Учасники конференції активно долучилися до обговорення актуальних проблем розвитку транскордонного співробітництва в нових глобалізаційних умовах, удосконалення методології та організації моніторингу транскордонних зв’язків, інтенсифікації малого прикордонного руху між Україною та Республікою Польща тощо. Результатом проведеного заходу стало спільне напрацювання рекомендацій щодо вирішення зазначених проблем та активізації транскордонного співробітництва.

Притула Х.М., Калат Я.Я.