Міграційна активність молоді Карпатського регіону України: середовище формування та пріоритети регулювання

Круглий стіл «Міграційна активність молоді Карпатського регіону України: середовище формування та пріоритети регулювання»
(10 грудня 2019 року, м. Львів)

10 грудня 2019 р. в ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М. І. Долішнього НАН України» відбувся круглий стіл «Міграційна активність молоді Карпатського регіону України: середовище формування та пріоритети регулювання».

Організатором круглого столу виступила ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України».

Метою круглого столу було обговорення тенденцій і соціально-економічних проблем, пов’язаних з міграційною активністю молоді Карпатського регіону України та обґрунтування рекомендацій з удосконалення міграційної політики.

З вітальним словом до учасників крулого столу звернувся директор ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України» д.е.н., професор Кравців В. С., який зазначив, що проблема міграції молоді для України є надзвичайно гострою та такою, що турбує українське суспільство, наукову еліту, експертів. Це проблема, яка має широкий спектр економічних, соціальних, демографічних, гуманітарних, культурних та інших загроз подальшого розвитку України та Карпатського регіону зокрема.

З доповіддю на тему «Міграційна активність студентської та учнівської молоді Карпатського регіону: результати оцінювання та напрями регулювання» виступив завідувач відділу проблем соціально-гуманітарного розвитку регіонів ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України» д.е.н., професор Васильців Т. Г. В ході доповіді наголошувалося на тому, що рівень міграційної активності населення областей Карпатського регіону є одним із найвищих в країні, що пов’язано з його геополітичним розташуванням, а також зі зміною вектору трудової міграційної активності населення країни у напрямі країн Європейського Союзу. Міграційні процеси набувають все більш загрозливих масштабів, призводячи до значних втрат людського потенціалу, руйнування родин, депопуляції сільських територій і малих міст, формування працедефіцитної кон’юнктури та диспропорцій на ринку праці. Останнім часом спостерігається зміна соціально-демографічної структури міграційних потоків, зокрема збільшується частка осіб молодого віку. Обсяги освітньої міграції молоді областей Карпатського регіону за 2000-2018 рр. зросли більше, ніж у 4 рази, а частка осіб у віці до 35 років у віковій структурі мігрантів досягла 40 %. Зростає інтенсивність інтелектуальної міграції, що посилює загрози демографічній, інтелектуальній, соціальній та іншим компонентам безпеки держави та окремих її регіонів. За результатами соціологічного дослідження, проведеного ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України» у вересні-жовтні 2019 р., ідентифіковано високий рівень міграційної готовності студентської та учнівської молоді Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей щодо працевлаштування, здобуття освіти, постійного місця проживання за кордоном. Негативними тенденціями також залишаються: подальша інституціоналізація міграційних мереж і систем, зокрема освітніх, що трансформують потенційну міграційну активність молоді в реалізовану; зменшення попиту на соціальні послуги, особливо освітні, через що значно звужуються можливості якісної організації навчального процесу в умовах зовнішньої конкуренції; асиметрія розвитку прикордонних територій (залежно від наявності діючого міжнародного пункту пропуску).

За результатами обговорення учасники круглого столу провідні вчені й фахівці, представники органів державної та місцевої влади, громадських організацій Львівщини констатували, що проблеми міграційної активності молоді областей Карпатського регіону України потребують системного дослідження та розробки дієвих і ефективних механізмів їх регулювання в межах економічної, соціальної, міграційної політики.

Учасниками круглого столу обговорено та схвалено рекомендації щодо формування та реалізації міграційної політики, зокрема регулювання проблемних аспектів міграції молоді та прийнято рішення щодо їх скерування до органів законодавчої та виконавчої влади, громадських організацій, освітніх та науково-дослідних структур, які спеціалізуються на проблемах міграції населення.