Кушнірецька Оксана Василівна

У статті представлено сучасні тенденції розвитку бізнесу на принципах Industry 4.0, виокремлено основні виклики та можливості для нових інноваційних форм просторової організації бізнесу. Обґрунтована безумовність підключення індустріальних форм просторової організації бізнесу до процесів новітньої індустріалізації, підтверджена практичною безповоротністю технологічного прориву людства. Зазначені основні тренди динаміки зростання цифрового потенціалу суспільства. Наведені основні характеристики внеску промислового Інтернету у світову економіку та особливості його поширення у Україні. Наголошено на необхідності ініціювання створення на національному та локальних рівнях платформ співпраці інноваторів, науки, освіти, влади, громадськості та інноваційних форм просторової організації бізнесу. 

бізнес, інновація, підприємництво, виробничі процеси, просторові форми бізнесу 

У сучасних умовах глобальної економічної інтеграції та інституційних трансформацій найбільш значущими процесами організації просторового розвитку є процеси метрополізації. Наголошено, що формування та розвиток міст-метрополій як потужних полюсів економічного зростання, поширення їх впливу на соціально-економічний розвиток прилеглих територій є необхідними передумовами побудови обґрунтованих та ефективних механізмів просторової політики розвитку регіонів. Обґрунтовано, що розвиток просторової організації бізнесу і вибір її оптимальних форм в умовах метрополізації є одним з основних чинників конкурентоспроможності регіональної економіки, оскільки сприяє локалізації ділової активності, формуванню «точок зростання», забезпечення розвитку міжрегіонального та внутрішньорегіонального співробітництва, активізації місцевої (локальної) підприємницької ініціативи. 

метрополізація, форми просторової організації ділової активності, індустріальний парк, регіон, розвиток 

У статті проаналізовано основні передумови та детермінанти просторового розвитку регіональних міст- метрополій. Обґрунтовано необхідність розробки та охарактеризовано концептуальні засади просторової політики розвитку регіональних метрополій. Представлено пріоритетні напрямки, стратегічні пріоритети та завдання просторової політики розвитку регіональних метрополій як вузлів концентрації потенціалів розвитку та ядер економічного зростання. 

метрополізація; просторова політика; місто-метрополія; регіональна метрополія; метрополійний ареал; розвиток 

У статті аналізується актуальний стан поселенської мережі та особливості розвитку урбанізаційних процесів у Рівненській області. Визначається роль у міській поселенській мережі та системі макроеко-номічних показників області обласного центру, як вагомого осередку фінансово-економічного, соціально-культурного, працересурсного потенціалу, що формує значні доцентрові трудові, фінансові, інвестиційні потоки. Окреслюються прогноз та заходи щодо перспектив розвитку поселенської мережі регіону. 

урбанізаційні процеси, урбанізація, місто, регіон, розвиток 

В даній статті розглянуто сучасний стан та перспективи розвитку науково-освітньої метрополійної функції обласних центрів Західного регіону України. Запропоновано сутнісне розуміння метрополійної функції у науково-освітній сфері, включаючи її характеристики – метрополійний науково-освітній потенціал. Досліджено специфіку формування та розвитку науково-освітньої метрополійної функції у розрізі обласних центрів. Виділено регіональний центр дифузії та комунікації у сфері продукування суспільних інновацій та науково-технологічного досвіду– м. Львів. Показано, що метрополійний центр концентрує у собі не лише кількісні показники розвитку науково-освітнього потенціалу, але вже традиційно займає провідні позиції у якісних досягненнях. Здійснено ранжування обласних центрів Західного регіону України за місцями ВНЗ у рейтингах, що дало змогу виділити зони концентрації метрополійного освітнього потенціалу. Запропоновано стратегічні пріоритети розвитку науково-освітніх метрополійних функції обласних центрів з огляду на євроінтеграційні прагнення та зростаючу конкуренцію у науково-освітній сфері. 

метрополізаційні процеси, метрополійна функція, освіта, наука, науково-освітня сфера, регіон 

У статті висвітлено основні характеристики процесів метрополізації, проаналізовано підходи до визначення метрополій, запропоновано критерії виділення метрополійних функцій та індикаторів їх аналізу. 

метрополізація, метрополія, метрополійна функція, процес, глобалізація 

Обґрунтовано актуальність процесів метрополізації, що характеризуються концентрацією фінансово-економічного, культурного, управлінського потенціалу у великих містах-метрополіях і детермінуються реалізацією метрополійних функцій. Визначено сутнісне розуміння метрополійної функції у сфері культури як діяльності щодо забезпечення формування та розширеного відтворення культурних ресурсів, що формують еталонні зразки соціального досвіду у сфері культури та впливає на прилеглі метрополійні території та просторові форми організації суспільства вищого ієрархічного рівня. Запропоновано суб’єктно-діяльнісний підхід до дослідження метрополійної функції у сфері культури, що передбачає аналіз метрополійної функції з точки зору індикаторів концентрації функції (кількість і щільність локалізації культурних інституцій), індикаторів діяльності (реалізації функції, охоплення та доступності відповідних послуг споживачам), а також спеціальних якісних індикаторів реалізації метрополійної функції, що уможливлюють дослідження умовного радіусу впливу метрополійної функції на прилеглі метрополійні території. 

метрополізація, метрополійна функція, культура, місто, простір 

Сучасні процеси метрополізації та трансформації міського простору засвідчують, що місто є не лише локалізацією потенційних можливостей розвитку людини та соціуму, але й епіцентром конфліктів економічного, соціального, екологічного, комунікативного, морального характеру, що є причинами конструктивно-деструктивних суспільно-економічних змін. Прояви та міра конфліктогенності міського простору перебувають у залежності від рангу міст у світовій урбаністичній градації: чим вищі щаблі урбаністичної ієрархії займають міські середовища, тим щільнішими, частішими та різноплановішими стають суб’єктно-об’єктні взаємодії та більш вираженими конфлікти. Концентрація контролюючо-управлінських функцій у моделі метрополійного міста-вузла концентрації, розподілу та синергії взаємодії фінансових, інформаційних, людських потоків, виявляє конфліктогенність у формі викривлення структури зайнятості, просторово-класової поляризації населення, соціальної напруги, емоційно-ментальної та інформаційної перенасиченості міського простору. Пріоритетними напрямками подальших досліджень конфліктогенності міського простору в умовах метрополізації є виділення факторів конфліктогенності, розробка моделей вирішення конфліктів, що мають стати базою вироблення рекомендацій щодо планування та прогнозування регіонального розвитку та розвитку міст. 

конфлікт, конфліктогенність, місто, простір, метрополізація 

Проаналізовано основні соціально-економічні тенденції розвитку міграційних процесів, окреслено зміст основних офіційних документів з питань явища міграції та мігрантів з точки зору інтегрального розвитку людини та економіки спільності. 

міграція, мігрант, інститут, розвиток, офіційний документ