провідний науковий співробітник; професор; професор
Місце роботи:
ІРД НАНУ, відділ проблем соціально-гуманітарного розвитку регіонів; ЛІБС УБС, факультет фінансів та управління, кафедра менеджменту та соціально-гуманітарних дисциплін; УБС, навчально-науковий інститут економічних та соціальних відносин, кафедра менеджменту та соціального забезпечення
Львівський державний університет ім. І. Франка (1972, економічний факультет, спеціальність — економічна кібернетика), аспірантура – Інститут регіональних досліджень НАН України, докторантура — Інститут регіональних досліджень НАН України (2002).
Здобутки:
кандидат економічних наук (1987), старший науковий співробітник (1996), доцент (2004), доктор економічних наук (2004, спеціальність – демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика, установа: Інститут регіональних досліджень НАН України, науковий консультант академік НАН України, доктор економічних наук, професор Долішній Мар’ян Іванович, тема: «Регіональна політика розвитку людських ресурсів в умовах трансформації економіки України»), професор (2007).
Досвід роботи:
працівник (1972-2003), провідний науковий співробітник (2003) сектору соціогуманітарних проблем розвитку регіону відділу регіональної соціально-економічної політики та територіального управління, провідний науковий співробітник (2009-2022) відділу проблем соціально-гуманітарного розвитку регіонів (раніше відділу соціально-гуманітарного розвитку регіону) ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України» (до 2014 р. — Інституту регіональних досліджень НАН України, до 1994 р. — Львівського відділення Інституту економіки АН України); завідувач (2008-12.2016) кафедри економіки та управління персоналом, завідувач (01.2017), професор (-10.2018-) кафедри менеджменту та соціально-гуманітарних дисциплін факультету фінансів, економіки та обліку, професор кафедри менеджменту та соціально-гуманітарних дисциплін факультету фінансів та управління Львівського інституту ДВНЗ “Університет банківської справи” (до 08.2014 Львівського інституту банківської справи Університету банківської справи НБУ); професор (09.2020) кафедри менеджменту та соціального забезпечення навчально-наукового інституту економічних та соціальних відносин Університету банківської справи; член редколегії збірника наукових праць "Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України".
Визначено особливості та проблемні питання соціального захисту військовослужбовців-учасників АТО в умовах загострення військово-політичної ситуації в країні. Оцінено рівень задоволення потреби в отриманні учасниками АТО пільг, компенсацій, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Охарактеризовано проблемні питання у реалізації державних гарантій соціального захисту учасників АТО у частині медичного, реабілітаційного, житлового, освітнього, трудового, інфраструктурного характеру, власності на землю. Запропоновано заходи щодо зниження або запобігання негативного впливу соціальних ризиків на військовослужбовців, які через особливості своєї службової діяльності не мають іншого джерела отримання гідних умов для існування. Показано місце і роль різних суб’єктів соціальної відповідальності у військовому середовищі в системі соціального захисту військовослужбовців.
соціальний захист, військовослужбовці, АТО, державні гарантії, соціальна відповідальність
Виокремлено нові грані дослідження людського капіталу, породжені впливом глобалізації та євроінтеграції, а саме: трудової міграції та рееміграції; охарактеризовано вплив масштабів трудової міграції та рееміграції на нинішній та майбутній стан людського капіталу та з’ясовано демографічні, соціально-економічні та культурологічні чинники такого впливу; обґрунтовано важливість соціального захисту (захист освіти та професії) та його роль у збереженні та розвитку людського капіталу трудових та освітніх мігрантів; окреслено характерні риси та правове забезпечення процесу рееміграції трудових мігрантів в контексті збереження та розвитку людського капіталу; зроблено висновок про зростання ролі збереження людського капіталу у зв’язку із посиленням впливу на його носіїв глобальних постіндустріальних викликів, реальних небезпек, загроз, які породжені процесами трудової та освітньої міграції за кордон.
Конкретизовано поняття освітньо-професійного захисту трудових мігрантів, враховуючи положення важливих міжнародно-правових актів у сфері трудової міграції. На основі узагальнення відомостей сайту представництва Міжнародної організації міграції в Україні визначено інституційні умови щодо соціального захисту в сфері зайнятості за професією трудових мігрантів та навчання українських освітніх мігрантів в країнах Європи та Азії та охарактеризовано аспекти соціального захисту праці та освіти трудових мігрантів: інформаційний, правовий, контрактний, фінансовий. Здійснено оцінку чинників захисту зайнятості та професії українських трудових мігрантів за кордоном, а також захисту учасників освітньої міграції та академічної мобільності. Зроблено висновок про необхідність забезпечення високого рівня правового, організаційного та соціально-економічного захисту праці та освіти трудових та освітніх мігрантів, а також щодо вирішення дилеми: соціальний захист освітніх мігрантів за кордоном та загроза національній безпеці в частині незворотної втрати людського капіталу української молоді.
трудові мігранти, академічна мобільність соціальний захист, захист освіти, захист праці, інституційні умови
Розглянуто кращі світові практики, які варто запроваджувати в систему вищої освіти для тісної співпраці освіти, науки, бізнесу; визначено роль університетів у формуванні середовища інноваційного мислення для вирішення практичних економічних проблем регіону; аналітично оцінено взаємодію освіти, науки і бізнесу в областях Карпатського регіону.
вища освіта; співпраця освіти, науки, бізнесу; університети; технологічна готовність; інновації; Карпатський регіон