Згідно з результатами державної атестації серед наукових установ України за напрямом "суспільний" ДУ "Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України" займає п'яте місце (кваліфікаційна оцінка 92,0; рейтингова оцінка 92,0) в рейтингу з 60 установ. Серед 385 установ (ЗВО, НУ) за усіма напрямами - 29 місце.
Просторовий розвиток та організація економіки територіально-суспільних систем різних рівнів (громад, міст, регіонів) в контексті їх суспільної віддачі, соціальної та економічної резільєнтності в умовах глобальних викликів і шоків.
Просторові та структурно-функціональні трансформації і дисбаланси соціально-економічного розвитку, капіталізація територій.
Підприємницький потенціал та формування сприятливого ділового (в т.ч. інвестиційного) клімату на національному, регіональному та локальному рівнях.
Регіональна та локальна політика, стратегічне проектування розвитку регіонів та територіальних громад, механізми забезпечення його ефективності.
Проблеми функціонування міських територіальних громад та сучасні тенденції розвитку урбаністичних процесів.
Науково-дослідні теми:
Visegrad+ Grants 2022 «Increasing the capacity of freight transportation infrastructure on EU-Ukraine border» (2022-2024 рр).
«Проведення процедури Стратегічної екологічної оцінки Стратегії розвитку Стрийської міської територіальної громади на період до 2027 року» (2022 р.).
«Структурно-функціональне й інституційне забезпечення регіональної системи управління відходами в умовах децентралізації» (2022 р.)
«Трансформація моделі просторового розвитку економіки України» (2022-2024 рр.).
«Глобалізаційні чинники та ризики ендогенного розвитку регіонів України» (2021-2023 рр.).
«Соціально-економічний аналіз для розробки проєктів стратегій розвитку територіальних громад Львівської області» (2021 р.).
Грант НАН України дослідницьким лабораторіям/групам молодих вчених НАН України для проведення досліджень за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки «Розвиток центро-периферійних взаємодій в регіоні в умовах адміністративно-фінансової децентралізації» (2020-2021 рр.).
«Детінізація та використання потенціалу сектору комерційних послуг у забезпеченні соціально-економічного зростання регіонів України» (2020-2021 рр.).
«Методологічні засади smart-спеціалізації регіонів України» (2020-2021 рр.).
«Виокремлення проблемних територій та інструментарій стимулювання їх економічної активності» (2020-2021 рр.).
«Оцінка інноваційного потенціалу регіонів України в контексті формування стратегій смарт-спеціалізації» (2019-2020 рр.).
«Трансформація структури економіки міст Західного регіону України» (2019-2021 рр.).
«Розробка стратегії розвитку Львівської області на період до 2027 року та Плану заходів з реалізації у 2021-2023 роках Стратегії розвитку Львівської області на період до 2027 року» (2019 р.).
«Проєкт Стратегії регіонального розвитку Запорізької області на період до 2027 року та Плану заходів на 2021-2023 роки з її реалізації» (2019 р.).
Грант НАН України дослідницьким лабораторіям/групам молодих вчених НАН України для проведення досліджень за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки «Зміцнення спроможності територіальних громад на основі ефективного ендогенного потенціалу» (2018-2019 рр.).
«Наукові засади формування моделі сталого ендогенного зростання регіонів України в умовах адміністративно-фінансової децентралізації» (2017-2019 рр.).
«Форми просторової організації бізнесу та механізми її регулювання» (2016-2018 рр.). «Оцінка перспектив розвитку метрополійних функцій обласних центрів Західного регіону України» (2013-2015 рр.).
«Оцінка сучасного стану та систематизація проблем соціально-економічного розвитку малих міст регіону (2011-2012 рр.).
«Просторовий вимір територіально-структурних процесів у регіоні» (2010-2011 рр.).
«Теоретичні основи регіональної політики».
«Механізм реалізації регіональної політики в умовах формування національної економіки».
«Моделі регіональної соціально-економічної політики: концептуальні підходи до формування та методи реалізації».
«Регіональні суспільні системи: організаційно-економічний механізм їх формування і розвитку в умовах соціально-орієнтованої ринкової економіки».
Інтелектуально-інноваційний розвиток регіону в умовах реалізації євроінтеграційної стратегії України».
Моделі адміністративно-територіального устрою України та можливі соціально-економічні наслідки їх реалізації».
«Трансформація територіально-галузевої структури господарського комплексу Карпатського регіону».
Щеглюк С. Д. Особливості функціонування мережної економіки: роль і місце в ній регіональних інноваційних кластерів / С. Д. Щеглюк // Збірник наукових праць [Буковинського університету] : Економічні науки. – Чернівці : Книги-XXI, 2008. – С. 263-274.
Проаналізовано сучасний стан та регіональну неоднорідність структури сільськогосподарського виробничого простору Польщі. Розглянуто основні стратегічні перспективи просторового розвитку сільських територій і земельної політики Польщі після її вступу в Європейський Союз у травні 2004 року.
сільські території, багатофункціональний розвиток, система землекористування, сільське господарство, сільськогосподарський виробничий простір, просторова структура
Яремчук Р. Є. Розвиток конвергенційно-дивергенційних процесів в умовах трансформації структури економіки Львівської області / Р. Є. Яремчук // Економічні науки. Серія: Регіональна економіка : зб. наук. пр. / Луцький національний технічний університет. – Луцьк, 2008. – Вип. 5. – Ч. 4(17). – С. 327-339.
Яремчук Р. Є. Вплив конвергенційних процесів на розвиток соціокультурного середовища в Україні / Р. Є. Яремчук // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України : зб. наук. пр. / Інститут регіональних досліджень НАН України ; редкол. : Є. І. Бойко (відп. ред.). – Львів, 2007. – Вип. 5(67). Структурна трансформація територіальних суспільних систем. – С. 560-569.
Kazmir P. Optymalizacja infrastruktury ekologicznej obszarow wiejskich na ukrainsko-polskim pograniczu w aspekcie teoretycznym [Оптимізація екологічної інфраструктури сільських територій на українсько-польському прикордонні в теоретичному аспекті] / P. Kazmir, M. Drozdiak, L. Kazmir // Inzynieria Rolnicza. – 2003. – Nr 3. – T. II. – S. 135-149.
Kaz'mir L. P. Solution of heat-conduction problems for thin shells and plates by application of a generalized variational approach / Yu. D. Zozulyak, L. P. Kaz'mir / L. P. Kaz'mir // Journal of Soviet Mathematics [Springer]. – 1993. – Vol. 67, Issue 5. – P. 3326–3330.
Успішність Європейського зеленого курсу (далі – ЄЗК) як базової політики розвитку країн ЄС залежить від ефективного залучення до її втілення всіх зацікавлених сторін. Органи місцевого самоврядування (далі – ОМС) займають особливе місце в цьому процесі: по-перше, вони виконують роль «сполучної ланки» між державою, регіональною владою, бізнесом і громадським сектором; по-друге, саме на рівень громад та регіонів припадає основне навантаження щодо впровадження заходів «зеленого» переходу (70% заходів з пом’якшення наслідків зміни клімату та 90% з адаптації до цих змін). Тому в ЄС ведеться постійний аналіз обізнаності представників органів місцевого самоврядування зі змістом і комплексністю політики, готовності впроваджувати її на практиці, усвідомлення додаткової ролі посередника між державою та іншими стейкхолдерами. В умовах євроінтеграційного руху України «зелений» перехід задекларовано як основу повоєнного відновлення країни і навіть більше – як засадничий орієнтир збереження стійкості регіонів і громад в умовах активної фази війни. Впровадження здійснюється за принципом «зверху вниз», коли держава виконує роль ініціатора процесу та суб’єкта, що задає напрям руху для інших зацікавлених сторін, а органи місцевого самоврядування є виконавцями поставлених перед ними завдань – тими, хто не ініціює зміну, а реагує на неї і впроваджує. З одного боку, це дещо обмежує і навіть спрощує завдання для громад у реалізації курсу, з другого – підвищує значення ефективної взаємодії між державою і місцевим самоврядуванням у питаннях організаційно-фінансового забезпечення, координації дій та інформаційного супроводу процесу. Зважаючи на те, що процес «зеленого» переходу в Україні триває з 2020 року (з моменту направлення до Європейської Комісії позиційного документу), а його результативність у різних сферах є різною, актуалізується питання: як ОМС розуміють зміст цієї політики та наскільки вони інтегрують принципи «зеленого» переходу в управління громадами? Аналітичну записку підготовлено у межах виконання НДР «Повоєнне відновлення економіки територіальних громад Західного макрорегіону на засадах "зеленого" переходу» (державний реєстраційний номер 0125U001327).
«зелений» перехід, тенденції управління, територіальні громади, Західний макрорегіон, Україна
У науково-аналітичній записці досліджено просторово-структурні трансформації соціально-економічного розвитку регіонів України в умовах повномасштабної війни та їх вплив на резильєнтність якості життя населення. Визначено ключові ризики, пов’язані з поглибленням територіальної нерівності економічних можливостей і фінансової спроможності територій, зміною просторового розміщення населення, житловою нестабільністю, структурною вразливістю регіональних економік, нерівністю доступу до базових соціальних послуг, порушенням функціональної зв’язності та безпеково-екологічними обмеженнями розвитку територій. Обґрунтовано просторово-структурні домінанти регулювання соціально-економічних змін, спрямовані на підвищення адаптивності та відновлюваності регіонів. Запропоновано практичні рекомендації органам державної влади та місцевого самоврядування щодо їх інтеграції у механізми регіональної політики, стратегічного, просторового та інвестиційного планування.
просторово-структурні домінанти, регулювання, соціально-економічні зміни, регіони, Україна, якість життя населення, резильєнтність, зовнішні загрози
Оцінювання причинно-наслідкових зв’язків міграційної безпеки та соціально-економічної резильєнтності запропоновано здійснювати у проекції двох каналів – (1) соціально-економічна резильєнтність регіонів і (2) міграційна безпека. Емпірика соціально-економічної резильєнтності як структурної і композиційної ознаки розвитку регіонів відображає стабільність поступу ринку праці, соціальної, демографічної та економічної систем, а також їх опірність до шоків. Перелік можна доповнювати або уточнювати, композиція компонент не є сталою, оскільки трансформаційні зміни економічної системи є динамічними, а економіка регіонів зазнає системного впливу чинників ендогенного та екзогенного середовища. Методичні рекомендації підготовлено в межах виконання НДР «Міграційна безпека як детермінанта соціально-економічної резильєнтності України: просторовий вимір» (номер державної реєстрації 0124U002049).
УКР 
ENG
