Наукові засади формування та реалізації регіональної фінансової політики, фінансово-кредитні механізми забезпечення регіонального розвитку.
Джерела формування та напрямки реалізації фінансового потенціалу регіонів.
Особливості управління фінансами територіальних громад та міжбюджетні відносини в умовах реалізації адміністративно-територіальної реформи.
Моніторинг місцевих бюджетів регіону та оцінювання ефективності використання бюджетних ресурсів.
Науково-дослідні теми:
НДР "Фінансова політика забезпечення економічного зростання територіальних громад в умовах нестабільності", (державний реєстраційний номер 0122U200317 ) (ІІІ кв. 2022 – ІІ кв. 2025 рр.)
НДР «Трансформація моделі просторового розвитку України», (державний реєстраційний номер 0118U006583) (I кв. 2022 – ІV кв. 2024 рр.)
НДР «Управління активами територіальних громад» (державний реєстраційний номер 0120U101402) (І кв. 2020 р. – ІІ кв. 2022 р.)
НДР «Методологічні засади smart-спеціалізації регіонів України» (державний реєстраційний номер 0119U103908) (ІІІ кв. 2019 р. – ІV кв. 2021 р.)
НДР «Виокремлення проблемних територій та інструменти стимулювання їх економічної активності» (державний реєстраційний номер 0120U101402) (І кв. 2020 р. – ІV кв. 2021 р.)
НДР «Механізми адміністративно-фінансової децентралізації: оцінка ефективності, напрями удосконалення» (державний реєстраційний номер 0118U006583) (01.09.2018 р. – 31.12.2019 р.)
НДР «Наукові засади формування моделі сталого ендогенного зростання регіонів України в умовах адміністративно-фінансової децентралізації» (державний реєстраційний номер 0117U000691) (І кв. 2017 р. – ІІ кв. 2019 р.)
НДР «Ризики бюджетної децентралізації у формуванні фінансово-економічного потенціалу територіальних громад Карпатського регіону» (державний реєстраційний номер 0117U003493) (ІІІ кв. 2017 р. – ІV кв. 2019 р.)
НДР «Фінансове забезпечення розвитку територіальних громад Карпатського регіону в умовах реформування місцевого самоврядування» (державний реєстраційний номер 0115U000018) (І кв. 2015 р. – ІІ кв. 2017 р.)
НДР «Організаційно-економічні засади розвитку соціальної сфери територіальних громад» (державний реєстраційний номер 0117U006098) (ІІІ кв. 2017 р. – ІV кв. 2017 р.)
«Фінансові механізми формування конвергентної моделі регіонального розвитку» (2012–2014 рр.)
«Інформаційно-аналітична система супроводження бюджетного процесу на регіональному рівні (Волинська область) за проектом: «Інтелектуальна автоматизована інформаційно-аналітична система супроводження бюджетного процесу на базі вітчизняної суперЕОМ» (2011 р.)
«Механізми підвищення ефективності використання фінансового потенціалу регіону» (2010–2011 рр.)
«Інформаційно-аналітична система супроводження бюджетного процесу на регіональному рівні (Львівська область) за проектом: «Інтелектуальна автоматизована інформаційно-аналітична система супроводження бюджетного процесу на базі вітчизняної суперЕОМ» (2010-2011 рр.)
«Наукове забезпечення підвищення капіталізації регіональних активів» (2008–2009 рр.)
«Розробка механізмів капіталізації інновацій (на прикладі Західного регіону України)» (2006–2007 рр.)
Склад відділу:
заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу доктор економічних наук, професор Сторонянська Ірина Зеновіївна
провідний науковий співробітник доктор економічних наук, професор, Заслужений економіст України Давимука Степан Антонович
провідний науковий співробітник доктор економічних наук, старший науковий співробітник Возняк Галина Василівна
Аналізується специфіка функціонування, визначення проблем розвитку галузі культури і мистецтва та окреслення напрямів їх вирішення. Представлено результати проведеного дослідження функціонування сфери культури і мистецтва. Визначено проблеми розвитку цієї галузі за останні десять років. Серед найважливіших виокремлено такі: послаблення ролі культури і мистецтва в житті людей; низький рівень бюджетного забезпечення; моральне старіння матеріально-технічної бази закладів культури; неефективне управління закладами культури; низька матеріальна винагорода працівників культурної сфери та низький соціальний престиж їхньої праці. Розкрито особливості функціонування сфери культури і мистецтва. Показано, що особливості галузі полягають у тому, що існують установи, орієнтовані як на культурне обслуговування, так і на розвиток культури і людини (створення умов для творчості); заклади виконують державну функцію зі створення, збереження, збирання і вивчення культурної спадщини фондів, художніх творів, хоча ця функція прямо не пов’язана з конкретним споживачем; складно однозначно виміряти кінцеві результати культурно-мистецької діяльності, які виражаються переважно у відкладеному соціальному ефекті і проявляються у збільшенні інтелектуального потенціалу, зміні ціннісних орієнтацій і норм поведінки людини тощо. Наголошено на викликах подальшого розвитку, обумовлених започаткованими реформами. Окреслено напрями розв’язання проблем у частині: вдосконалення нормативного забезпечення та механізмів залучення додаткових фінансових ресурсів тощо.
культура, мистецтво, публічні фінанси, децентралізація, фінансування
Сучасні зміни в економіці України, обумовлені суспільно-політичною ситуацією в країні, а також низка розпочатих реформ спонукають до наукових розвідок соціально-економічного розвитку країни. Проведено проблемно-орієнтований аналіз соціальної складової економіки України. Представлено результати дослідження соціально-економічного розвитку України за останні п’ять років. Серед напрямів аналізу було обрано: ринки праці, бідність, безробіття, доходи/витрати населення. Показано, що низькі темпи зростання розміру прожиткового мінімуму обумовлюють зниження соціальних стандартів, що негативно позначається на рівні життя населення в Україні; значне падіння реальних доходів населення в 2014-2015 рр. погіршило його купівельну спроможність; зростання питомої ваги заробітної плати та соціальних виплат у структурі доходів населення впродовж аналізованого періоду є свідченням надмірної залежності добробуту населення від підтримки держави, а також відсутності в країні так званого середнього класу. Помітне зростання рівня безробіття викликано воєнними діями на сході України, поглибленням фінансово-економічної кризи та погіршенням суспільно-політичного стану в країні. Наголошено на диференціації в оплаті праці в розрізі галузей економіки. Доведено, що низький рівень середньої заробітної плати в бюджетній сфері обумовлений особливостями розрахунку розміру мінімального посадового окладу на основі прожиткового мінімуму, що в підсумку призводить до «знецінення» праці працівників бюджетної сфери та зниження вартості висококваліфікованої праці. Визначено виклики для подальшого розвитку України, серед них основними є: надмірне безробіття; незадовільний рівень оплати праці; рівень соціальної захищеності; воєнний конфлікт на сході України.
соціальний розвиток, безробіття, зайнятість населення, прожитковий мінімум, заробітна плата
Досліджено теоретичні засади фінансової спроможності територіальних громад. Охарактеризовано параметри оцінювання фінансової спроможності територіальних громад у контексті досягнення результатів адміністративно-фінансової децентралізації. Визначено потребу в удосконаленні критеріїв фінансової спроможності територіальних громад у частині виокремлення джерел надходжень податку на доходи фізичних осіб, кількості функціонуючих на території територіальної громади підприємств та чисельності платників податку. Акцентовано увагу на необхідності удосконалення методичних засад розрахунку індексу податкоспроможності шляхом урахування чисельності працездатного населення, медіанного розподілу податку на доходи фізичних осіб, зважених на чисельність населення, та включення до розрахунку місцевого бюджету м. Києва. З’ясовано особливості формування та використання фінансових ресурсів територіальних громад Львівської та Полтавської областей. Удосконалено науково-методичний підхід до оцінювання фінансової спроможності територіальних громад шляхом визначення пріоритетності їх видатків, взаємозалежності власних доходів і трансфертів із фінансуванням публічних послуг на рівні територіальних громад. Окреслено напрями підвищення ефективності функціонування територіальних громад.
З’ясовано сутність поняття «якість освітніх послуг» та його відмінність від поняття «якість освіти». Запропоновано методичний підхід до оцінювання якості освітніх послуг, в основі якого дві складові: оцінювання результату освітніх послуг та оцінювання процесу надання освітніх послуг. Підібрані показники оцінки якості освітніх послуг загальноосвітніх закладів згруповано у такі блоки: рівень знань учнів; інфраструктурне, інформаційне, кадрове, фінансове забезпечення освітнього процесу; організаційні перетворення освітньої мережі та використання нових форм навчання. Проаналізовано та оцінено якість загальноосвітніх послуг об’єднаних територіальних громад Львівської області, що дозволило виявити тенденції та проблеми, характерні не лише для вибраного регіону, але і країни загалом.
загальна середня освіта, якість освітньої послуги, децентралізація, територіальні громади, оцінка, рівень знань
Досліджено теоретичні засади функціонування спроможних територіальних громад. Узагальнено наукові підходи до трактування категорій «територіальна громада» та «спроможність». Запропоновано трактувати спроможність територіальної громади як наявність умов (фінансових, інфраструктурних, кадрових), здатність у процесі функціонування забезпечити належний рівень публічних послуг і розвитку громади загалом, можливість оцінити та задіяти потенціал задля зміцнення спроможності. Визначено параметри спроможності територіальної громади за суб’єктною приналежністю, елементами функціональної спроможності та критеріальними ознаками досягнення спроможності. Виокремлено концептуальні засади зміцнення спроможності територіальних громад на основі підходу, орієнтованого на розвиток громади, сутність якого полягає в ідентифікації сильних сторін громади та забезпеченні її розвитку.
Розкрито роль та місце людини у розвитку постіндустріального суспільства та визначено особливості формування нового типу взаємовідносин з техносферою, обумовлені соціалізацією технологій й впровадженням результатів четвертої промислової революції. Підкреслюється, що соціалізація сучасного технологічного розвитку суттєво впливає на свідомість та поведінку людини, ставить її перед серйозними викликами, що вимагає формування новітніх моделей поведінки й відповідних компетенцій. Показана роль керівних органів у розробці політики цифровізації та прогнозуванні ризиків впливу новітніх технологій.
четверта промислова революція, суспільство, людина, соціальний розвиток, соціалізація, технології