Державна установа
УКР   ENG
Інститут регіональних досліджень
ім. М. І. Долішнього  НАН України
   

ПОПУЛЯРНІ РОЗДІЛИ


 Конференції
Журнал «Регіональна економіка»
Збірник наукових праць «Соціально-економічні проблеми ...
Історія інституту
Координація наукової діяльності
Сектор просторового розвитку
Загальна інформація
Інститут
Експертні та аналітичні матеріали
Долішній Мар'ян Іванович
Співпраця з ВНЗ
Монографії
Відділ регіональної фінансової політики
Загальна структура
Мелешкін Михайло Тимофійович
Оголошення про захисти
Злупко Степан Миколайович
Тематика наукових досліджень
Наукові видання
Відділ регіональної економічної політики
Відділ розвитку територіальних громад і транскордонного співробітництва
Сектор проблем транскордонного співробітництва
Відділ розвитку виробничої сфери регіону та інвестицій
Відділ регіональної екологічної політики та природокористування
Відділ соціально-гуманітарного розвитку регіону
НАШІ ПАРТНЕРИ






Відділ проблем соціально-гуманітарного розвитку регіонів

Відділ соціально-гуманітарного розвитку регіону

Завідувач відділу –
Васильців Тарас Григорович,
доктор економічних наук, професор.

Телефон: (032)297-38-91; 270-64-45, (098)11-555-01, (063)854-01-50

E-mail : tgvas77@ukr.net

Відділ створено у 2009 році.

На базі відділу діє філія кафедри менеджменту організацій Львівського інституту Міжрегіональної академії управління персоналом.

Проблематика наукових досліджень

Основні напрямки наукових досліджень відділу:

  • теоретико-методологічні засади розвитку системи наукових знань про людину та суспільство в контексті соціальної економіки та нових парадигм регіону;
  • проблеми відтворення соціально-демографічного, трудового, культурно-освітнього потенціалу регіону в умовах розвитку регіональних ринків;
  • розробка методів та прийомів аналізу та прогнозу явищ та процесів соціально-гуманітарної сфери регіону;
  • побудова моделей регіональної соціальної політики та механізмів її реалізації;
  • медико-демографічні, соціально-трудові, історико-світоглядні, етнокультурні, міграційні аспекти соціального менеджменту у регіоні.

Науково-дослідні теми відділу:

  • Регіональна міграційна політика в умовах поліетнічного середовища
  • Регіональні особливості організації праці в умовах системної кризи

Склад відділу:

завідувач відділу доктор економічних наук, професор Васильців Тарас Григорович

провідний науковий співробітник доктор економічних наук, професор Семів Любов Казимирівна

старший науковий співробітник доктор економічних наук, професор Садова Уляна Ярославівна

старший науковий співробітник доктор економічних наук, старший науковий співробітник Біль Мар'яна Михайлівна

старший науковий співробітник доктор економічних наук Риндзак Ольга Тадеївна

старший науковий співробітник кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Бідак Володимир Ярославович

старший науковий співробітник кандидат географічних наук, старший науковий співробітник Теслюк Роман Тадейович

старший науковий співробітник кандидат економічних наук Андрусишин Наталія Іванівна

старший науковий співробітник кандидат економічних наук Левицька Ольга Олександрівна

старший науковий співробітник кандидат економічних наук Мульска Ольга Петрівна

науковий співробітник, вчений секретар підрозділу кандидат економічних наук Бачинська Марія Володимирівна

молодший науковий співробітник кандидат економічних наук Махонюк Олександр Володимирович

молодший науковий співробітник кандидат економічних наук Бараняк Ігор Євгенович

провідний інженер Ковальчук Людмила Василівна

 

Історія підрозділу

 

Основнi публікації:

l1

2019



УДК 331:332.14:352; JEL J08, H70
Біль М. М., Патицька Х. О. Відтворення людського потенціалу об’єднаних територіальних громад в Україні. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2019. Вип. 5(139). С. 42-48. DOI: https://doi.org/10.36818/2071-4653-2019-5-6.

Літер.: 10


Визначено зміст людського потенціалу як сукупності фізіологічних, соціопсихологічних, інтелектуально-трудових, соціально-стратифікаційних, етнокультурних можливостей суспільства, які можуть бути використані вже або в найближчому майбутньому та реалізуються в середовищі, що забезпечує їхній розвиток. Розкрито специфіку відтворення людського потенціалу, що відображає одну з фаз його розвитку з наслідками використання людських ресурсів: їх акумуляції, відтворення, покращення. Виділено складові людського потенціалу – демографічну, інтелектуально-трудову, соціально-управлінську, соціально-економічну. У розрізі виокремлених складових підібрано індикатори для методики оцінювання використання людського потенціалу. Здійснено апробацію методики на прикладі об’єднаних територіальних громад (ОТГ) в Україні з їх групуванням залежно від обсягів власних доходів на одного мешканця та рівня дотаційності. За результатами розрахунків інтегрального індексу людського потенціалу та його складових виявлено ОТГ лідери та аутсайдери. Це дало змогу обґрунтувати можливості ОТГ забезпечувати відтворення людського потенціалу через розвиток соціальної інфраструктури, а також шляхом переорієнтації стратегічного планування на цілі розвиткового характеру. Розвиткові цілі розподілено за напрямами ефективного використання мобілізованих фінансів, створення умов для розвитку бізнесу і зайнятості населення. Виділено пріоритети підвищення ефективності використання людського потенціалу ОТГ у проблемному фокусі з їх поділом за державним, регіональним і локальним управлінськими рівнями. Враховуючи положення чинної нормативно-правової бази в Україні, узагальнено можливості влади ОТГ забезпечувати відтворення людського потенціалу. 
людський потенціал, відтворення людського потенціалу, соціальна інфраструктура, розвиткові цілі, реформа децентралізації, об’єднані територіальні громади 



УДК 314.7(477); JEL C18, I20, O15
Семів Л. К. Особливості середовищного творення освітньої міграції в Україні. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2019. Вип. 4(138). С. 79-83. DOI: https://doi.org/10.36818/2071-4653-2019-4-13.

Літер.: 5


Визначено поняття освітньої міграції, середовища її творення в країні та їх головні складові; сформовано відповідне статистичне забезпечення для оцінювання середовища творення освітньої міграції; обґрунтовано доцільність врахування фактора освітньої міграції при формуванні системи інформаційно-аналітичного супроводу моніторингу стану міграційної активності населення регіону. Визначено поняття середовища освітньої міграції та охарактеризовано основні складові його формування. Показано, що перша складова характеризує освітні та інформаційні умови формування середовища освітньої міграції населення, друга – освітньо-наукові умови, третя – соціально-економічні, соціально-демографічні, політичні умови, четверта – інноваційні умови, п’ята – інституційні. Наведено перелік показників, які розробляє українська статистика, для кількісного представлення кожної складової середовища освітньої міграції. Зроблено висновок про об’єктивну потребу проведення моніторингу стану міграційної активності та формування системи його інформаційно-аналітичного супроводу. Запропоновано розраховувати регіональний індекс формування середовища освітньої міграції. 
освітня міграція, середовище, складові, умови формування середовища, показники, моніторинг 



УДК 330.341.1; JEL O38
Васильців Т. Г., Зайченко В. В. Аналіз державної політики формування технологічної конкурентоспроможності економіки України. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2019. Вип. 4(138). С. 3-8. DOI: https://doi.org/10.36818/2071-4653-2019-4-1.

Літер.: 10


Обґрунтовано актуальність формування технологічної конкурентоспроможності економіки України за сучасних глобальних викликів і загроз. Здійснено аналіз вітчизняної інституційно-організаційної системи державної політики забезпечення технологічної конкурентоспроможності економіки. Охарактеризовано стан інституційно-правової системи державної політики забезпечення технологічної конкурентоспроможності економіки України. Наведено результати аналізу державної політики забезпечення технологічної конкурентоспроможності економіки України за функціями управління. Встановлено, що недоліками державної політики забезпечення технологічної конкурентоспроможності за функцією аналізу є відсутність системи комплексного аналізу та оцінювання інноваційно-технічної активності; за функцією планування – неінституціалізованість системи програмування та планування технологічної конкурентоспроможності економіки; за функцією організації – невибудованість цілісної організаційно-інституційної системи державного регулювання інноваційної діяльності; за функцією мотивації – відсутність достатнього митно-тарифного та бюджетно-податкового стимулювання інноваційно-технологічної діяльності; за функцією контролю – несформованість середовища незалежних інституцій моніторингу та контролю державної інноваційної та технологічної політики. 
конкурентоспроможність економіки, технологічна компонента, державна технологічна політика 



УДК 331.5:331.55; JEL J21, J23, J40, J69, C30
Мульска О. П. Балансування ринку праці в умовах підвищеної міграційної активності населення. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2019. Вип. 1(135). С. 59-65. DOI: https://doi.org/10.36818/2071-4653-2019-1-11.


Обґрунтовано, що ринок праці є складною інтегрованою системою з великою кількістю суб’єктів господарювання та посередників, а також соціально-економічними процесами, неоднозначними поточними завданнями, великими обсягами інформації та постійно зростаючою кількістю зв’язків між контрагентами ринку. Визначено, що баланс між попитом і пропозицією на ринку праці можливий завдяки реалізації стратегічного партнерства між державою, роботодавцями та установами системи професійної освіти, враховуючи соціально-економічні фактори впливу (заробітну плату, безробіття та міграцію). Показано, що аналіз зайнятості, а також структурні характеристики ринку праці необхідно розглядати у контексті прямих і зворотних зв’язків з основними макроекономічними і демографічними процесами. Доведено, що зростання номінальної та реальної заробітної плати сприятиме збільшенню рівня балансування ринку праці в умовах підвищеної міграційної активності і позитивно впливатиме на рівень життя населення. 
економічно активне населення, ринок праці, рівень балансування, дисбаланс ринку праці, вакантний попит, поточна пропозиція, міграційна активність 



УДК 332.122:[330.322+330.341.1]:330.837; JEL M11, O14, O16, R58
Луцків О. М., Попадинець Н. М. Проблеми інституційно-організаційного забезпечення інвестиційно-інноваційного розвитку в регіоні. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2019. Вип. 1(135). С. 33-37. DOI: https://doi.org/10.36818/2071-4653-2019-1-7.

Літер.: 10


Досліджено проблеми інституційної підтримки інвестиційно-інноваційного розвитку в регіоні. Проаналізовано нормативно-правову і законодавчу базу забезпечення інноваційної діяльності та запропоновано шляхи її коригування. Виокремлено суб’єкти інституційного забезпечення інвестиційно-інноваційної діяльності. Вивчено проблеми у сфері інституційного забезпечення інноваційного розвитку та інституційний інструментарій економічної політики держави. Охарактеризовано основні інститути інноваційної діяльності. Проаналізовано європейський досвід інституційної підтримки та стимулювання інвестиційно-інноваційних процесів. 
інституційне забезпечення, інституційні зміни, інституції, інвестиційно-інноваційний розвиток, нормативно-правова база, інноваційна інфраструктура 

2018



УДК 331.556.46:314.74; JEL J21, J31, J61, F22
Левицька О. О., Махонюк О. В. Особливості працевлаштування українських громадян за кордоном: соціологічний дискурс. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2018. Вип. 6(134). С. 91-97. URL: http://ird.gov.ua/sep/doi/sep2018.06.097_u.

Літер.: 4


За результатами експертного соціологічного дослідження проаналізовано проблеми працевлаштування і перебування громадян України за кордоном. З’ясовано, як змінились пріоритети і міграційні орієнтації експертної групи упродовж останніх років. Залежно від форми організації міграційного процесу (самостійно або через посередників) виявлено низку економічних та організаційних ризиків працевлаштування українців, пов’язаних з несвоєчасним виготовленням документів для виїзду за кордон, проблемами з поселенням на місці прибуття, незадовільними умовами праці в країні призначення, нижчим рівнем заробітної плати, прихованими комісіями агенцій-посередників тощо. У зв’язку з цим обґрунтовано необхідність підвищення інформаційної обізнаності українців щодо якісного та безпечного здійснення міграційного процесу, а також підвищення соціальної відповідальності посередників, залучених у цей процес. Одним з напрямів покращення функціонування ринку міграційних послуг в Україні визначено посилення інформаційно-аналітичної підтримки посередництва у працевлаштуванні українських громадян за кордоном. 
міграційний процес, трудова еміграція, ринок міграційних послуг, посередництво у працевлаштуванні, соціальна відповідальність, експертне опитування 

 


Веб-майстер П. Попадюк