Наукове обґрунтування векторів структурної трансформації промислового сектора економіки.
Розробка стратегічних орієнтирів розвитку вітчизняного машинобудування на засадах локалізації виробництва.
Ідентифікація диспропорцій у взаємодії між секторами економіки, поглиблених повномасштабною російською військовою агресією.
Побудова моделей оптимізації міжсекторальних зв’язків за критеріями досягнення технологічної та економічної самодостатності України і посилення національної безпеки.
Науково-дослідні теми:
Складові підвищення конкурентоспроможності промисловості Західного регіону в умовах вільної торгівлі між Україною і ЄС (прикладна відомча тема)
Основні наукові результати:
розроблено методичний підхід до комплексного оцінювання конкурентоспроможності промислового сектора економіки на макро- і мезо- рівнях, який передбачає визначення низки параметрів: рівня індустріальності економіки та спеціалізації промисловості (за видами промислової діяльності і переробних виробництв), внутрішньої та зовнішньої ефективності промисловості, а також декомпозиційний аналіз структури її валової доданої вартості (ВДВ);
розроблено економетричний інструментарій, зокрема мультиплікативну факторну модель, для розрахунку коефіцієнта структурних переваг промисловості, який агрегує відповідні структурні детермінанти – показники часток промисловості у випуску, ВДВ та експорті ВДВ усіх видів економічної діяльності;
розроблено методичний підхід до визначення конкурентності промислового сектора економіки крізь призму конкурентних переваг – активності (виробничої, експортної, інвестиційної, капітальної, інноваційної) та ефективності (ресурсної, економічної) його функціонування;
розроблено методичний апарат для проведення полівекторної рейтингової оцінки конкурентності промислового сектора економіки на основі розрахунку значень індексів конкурентних переваг, які консолідують множину первинних показників, що системно охоплюють ключові аспекти проявів активності та ефективності промисловості на мезорівні.
Впроваджені результати дослідження: до центральних і регіональних органів влади подано 16 розробок: 2 науково-аналітичні доповіді, 7 науково-аналітичних записок, методичні рекомендації, розділи до 2 наукових доповідей, 4 науково-експертні матеріали. Отримано 46 листів, які підтверджують практичне використання результатів досліджень, зокрема в діяльності: Національного комітету з промислового розвитку; Комітету з питань європейської інтеграції Верховної Ради України (5); Державних адміністрацій 16 областей України, зокрема: Волинської (4), Донецької (3), Житомирської, Закарпатської, Запорізької (3), Івано-Франківської (3), Київської (3), Кіровоградської (2), Львівської (5), Луганської (2), Одеської (2), Полтавської, Рівненської, Тернопільської (4), Херсонської (2), Хмельницької (3).
Форми реалізації потенціалу розвитку переробних виробництв Західного регіону України (прикладна відомча тема)
Основні наукові результати:
розроблено методичний інструментарій для розрахунку щільності міжсекторальних зв’язків і ступеня витратності переробних виробництв на основі використання даних матриці Леонтьєва (таблиці «витрати-випуск);
розроблено методичний підхід до визначення ступеня імпортозалежності економіки у розрізі усіх видів діяльності за сегментами споживання продукції та рівнями технологічності виробництв;
розроблено методичний підхід до визначення перспективних напрямків розвитку переробних виробництв і стратегій їх реалізації (зорієнтованих на внутрішній і зовнішній ринки збуту продукції) на підставі комплексної оцінки виробничого, економічного, інвестиційно-інноваційного і ринкового потенціалів;
розроблено авторський підхід до групування регіонів (із використанням алгоритмів кластеризації, зокрема неієрархічного ітеративного методу k-середніх) за потенціалом заготівлі сировини (сільськогосподарської, деревинної) і виробництва продуктів її промислової переробки, з урахуванням спеціалізації на виготовленні товарів із високою доданою вартістю.
Впроваджені результати дослідження: до центральних і регіональних органів влади подано 11 розробок: 4 науково-аналітичні доповіді, 5 науково-аналітичних записок, 2 науково-експертні матеріали. Отримано 98 листів, які підтверджують практичне використання результатів досліджень, зокрема в діяльності: Комітетів Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва (4) і з питань європейської інтеграції (3); Національного комітету з промислового розвитку (2); Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України; державних адміністрацій 21 області України, зокрема: Вінницької, Волинської (3), Донецької (8), Житомирської (6), Закарпатської (2), Запорізької (4), Івано-Франківської (5), Київської (5), Кіровоградської (7), Львівської (8), Одеської (7), Миколаївської (6), Полтавської (3), Рівненської, Сумської (2), Тернопільської (3), Харківської, Херсонської (2), Хмельницької (7), Черкаської (2) і Чернігівської (5).
Розвиток машинобудування в Україні на засадах локалізації vs кооперації (прикладна конкурсна тема)
Основні наукові результати:
розроблено методичний підхід до комплексної діагностики ключових тенденцій розвитку машинобудування в Україні за показниками випуску, ВДВ, експорту та імпорту продукції;
розроблено новий методичний підхід до визначення ступеня локалізації виробництва за окремими сегментами, який базується на розрахунку частки вітчизняної складової у кожному з базових елементів секторальної структури витрат (проміжного споживання) у промисловості та, зокрема, машинобудуванні;
розроблено авторські пропозиції щодо нетарифного стимулювання розвитку українських машинобудівних компаній на засадах локалізації в умовах посилення глобальних викликів, міжнародної конкуренції та відкритості ринків.
Впроваджені результати дослідження: до центральних і регіональних органів влади подано 1 розробку (науково-аналітичну записку). Отримано 2 листи, які підтверджують практичне використання результатів досліджень, зокрема в діяльності: Підкомітету з питань промислової політики Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку і Львівської обласної державної адміністрації.
Наукові засади структурної трансформації промислового сектора економіки регіонів України (фундаментальна відомча тема)
Основні наукові результати:
доведено авторські наукові гіпотези щодо впливу на ефективність переробної промисловості величини частки високо- і середньо-високотехнологічних виробництв у структурі випуску, а також частки імпорту у проміжному споживанні названих виробництв. На цій основі побудовано економіко-математичні моделі оптимізації структури випуску і проміжного споживання переробної промисловості за критеріями підвищення рівня технологічності і зниження рівня імпортозалежності;
доведено авторські наукові гіпотези щодо: а) впливу інноваційності продукції на рівень зайнятості та оплати праці у промисловому секторі економіки; б) взаємозв’язку між закономірностями інвестиційно-інноваційних процесів та їх ефективністю, з одного боку, і структурою промисловості – з іншого. На цій основі побудовано економіко-математичні моделі оптимізації структурних параметрів промисловості (співвідношень між обсягами випуску продукції окремих видів промислової діяльності і виробництв переробної промисловості) за критерієм підвищення рівня інноваційності продукції;
розроблено новий методологічний підхід до визначення залежності машинобудівних виробництва від імпорту продукції проміжного споживання. Цей підхід створює базис для моделювання структурних параметрів собівартості машинобудівної продукції та вітчизняної складової у ній у розрізі окремих елементів за величинами їх часток у відповідній структурі.
Впроваджені результати дослідження: до центральних і регіональних органів влади подано 15 розробок: 2 наукові доповіді, 1 пропозиції до законодавства, 9 науково-аналітичних записок, 1 аналітичні матеріали, 2 науково-експертні матеріали. Отримано 55 листів, які підтверджують практичне використання результатів досліджень, зокрема в діяльності: Комітету з питань економічного розвитку Верховної Ради України (3); Міністерства економіки України; Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України; державних адміністрацій 17 областей України, зокрема: Волинської, Донецької (4), Закарпатської (6), Запорізької (2), Київської (3), Кіровоградської (4), Львівської (3), Одеської, Миколаївської (3), Полтавської (4), Сумської, Тернопільської (3), Харківської (3), Херсонської (4), Хмельницької (4), Черкаської (3) і Чернігівської.
Основні результати досліджень
Методичні рекомендації щодо оцінювання тенденцій розвитку промислових територіальних систем регіону
Методичний інструментарій для вибору стратегій фінансування поточних активів промислових підприємств, а також для розрахунку інтегральних показників результату їх фінансово-господарської діяльності і визначення перспектив подальшого розвитку
Методика комплексної оцінки стану і ефективності використання об’єктів інфраструктури
Методичні рекомендації щодо оцінювання інвестиційної привабливості регіону
Методичні рекомендації щодо оцінювання ефективності інвестиційної діяльності в регіоні
Методичні рекомендації щодо інтегральної оцінки основного капіталу регіону
Проаналізовано поточний стан і тенденції нарощення експорту промислових товарів з Львівської області до країн-членів Європейського Союзу. Досліджено особливості експорту товарів з Львівській області. Виділено низку найбільших країн-торгових партнерів серед країн-членів Європейського Союзу, до яких експортуються промислові товари з Львівської області. Представлено динаміку та структуру експорту промислових товарів з Львівської області до країн-членів Європейського Союзу. Виділено основні причини зниження обсягів експорту промислових товарів з Львівської області до країн-членів Європейського Союзу у 2018 р.
промисловість, зовнішня торгівля, експорт, експортний потенціал, Львівська область, Європейський Союз
Окреслено ключові тенденції розвитку основних видів економічної діяльності в Україні на підставі аналізу динаміки індексів промисловості й сільського господарства упродовж 2012-2018 р Побудовано регіональні структури реалізованої промислової (у розрізі видів промислової діяльності) і сільськогосподарської (у розрізі продукції рослинництва й тваринництва) продукції. Визначено рівень та особливості «промислової» та «аграрної» спеціалізації регіонів за показником внеску промисловості й сільського господарства у ВДВ. Обґрунтовано потенційні ризики для економіки експортоорієнтованих регіонів на підставі діагностики прогнозних трендів світових цін на сировинні товари.
Проведено порівняльну міжрегіональну і транскордонну оцінку соціально-економічного розвитку Закарпатської області. Результати дослідження базуються на аналізі рівня і динаміки таких ключових показників економічного і соціального розвитку регіону, як ВРП у розрахунку на одну особу, рівень зайнятості, рівень безробіття, середньомісячна заробітна плата та ін. За підсумками проведених міжрегіональних порівнянь виявлено невисокий рівень ефективності економіки, але позитивну динаміку окремих показників ринку праці Закарпатської області. Зокрема, з-поміж регіонів України у 2013-2017 рр. область займала 22-ге місце за обсягом ВРП на одну особу і 19-те – за рівнем зайнятості населення. Водночас за рівнем безробіття вона піднялась з 15-го місця у 2013 р. до 10-го у 2018 р., а середньомісячною заробітною платою – з 20-го до 7-го. Транскордонні порівняння показали суттєве відставання Закарпатської області від сусідніх регіонів Польщі, Словаччини, Румунії та Угорщини за значеннями усіх аналізованих показників. Окрім того, визначено регіональну особливість – Закарпатська область і прикордонні регіони, з якими вона межує, суттєво поступаються країнам, до яких вони належать, за рівнем соціально-економічного розвитку.
Здійснення інвестиційної діяльності підприємств переважно пов’язане з певним рівнем непередбачуваності очікуваних фінансових результатів реалізації інвестиційних проектів. Існування інвестиційного ризику, що є властивістю інвестиційного процесу, значною мірою зумовлює недостатню привабливість певних напрямів вкладення інвестицій, а також часто призводить і до суттєвого погіршення фінансового стану інвесторів. Попри те, що повністю уникнути ризику інвестиційної діяльності підприємств неможливо, існують різноманітні інструменти як зниження, так і оптимізації його рівня за співвідношенням рівнів ризику та очікуваного доходу від реалізації інвестиційних проектів підприємств. Окрім таких відомих методів зниження інвестиційного ризику, як проведення диверсифікації інвестиційного портфеля, резервування і страхування ризиків, досить важливе значення має розроблення комплексу науково обґрунтованих інструментів, методів і показників управління ризиками інвестиційної діяльності промислових підприємств. На практиці це дозволить приймати більш економічно обґрунтовані та виважені управлінські рішення, зокрема своєчасно відсіювати ті інвестиційні проекти, рівень ризику яких є занадто високим для інвесторів, і знижувати рівень непередбачуваності фінансових результатів інвестиційної та інноваційної діяльності, покращувати фінансовий стан підприємств. Управління інвестиційним ризиком підприємства повинно зводитися у кінцевому підсумку до визначення найкращого з точки зору його власників і зовнішніх інвесторів співвідношення між рівнями прибутковості інвестування підприємства та ризику такого інвестування. При цьому інвестори, розглядаючи інвестиційні проекти розвитку підприємства, приймають рішення про доцільність реалізації проектів на підставі таких основних показників: очікуваного доходу від реалізації проекту, індикатором якого може прийматися його середньорічне прогнозне значення протягом періоду реалізації інвестиційного проекту; вартості реалізації проекту, тобто суми потрібних інвестицій у його здійснення; рівня ризику реалізації проекту, індикатором якого може бути коефіцієнт варіації за середньоквадратичним або середнім лінійним відхиленням. Встановлено взаємозв’язок між цими показниками у вигляді економіко-математичних моделей та отримано математичні вирази визначення ринкової вартості майна підприємства та окремих інвестиційних проектів, які реалізуються ним. Застосування цих моделей як цільових орієнтирів прийняття оптимальних інвестиційних рішень дозволяє встановити найкраще співвідношення між очікуваною дохідністю інвестицій і рівнем ризику їх здійснення. Використання розробленого методу управління інвестиційним ризиком під час формування інвестиційного портфеля підприємства та вибору джерела фінансування, який базується на встановленому взаємозв’язку між ринковою вартістю інвестиційного проекту, очікуваним доходом та рівнем ризику його реалізації, забезпечує прийняття оптимальних управлінських рішень за критерієм максимуму ринкової вартості промислового підприємства.
капіталізація, оцінювання, промислові підприємства, регулювання, розвиток, управління
Окреслено ключові тенденції розвитку торгівлі в регіонах України на підставі аналізу динаміки індексу фізичного обсягу роздрібного товарообороту упродовж 2012-2017 рр. Оцінено структурні зміни у роздрібному товарообороті у розрізі продовольчих і непродовольчих товарів. Побудовано регіональну структуру роздрібного товарообороту (за його обсягами у вартісному виразі) та визначено вагомість торгівлі у ВДВ. Розраховано частку імпорту в роздрібному товарообороті регіонів України.
індекс фізичного обсягу роздрібного товарообороту, структура, продовольчі і непродовольчі товари, торгівля, частка імпорту у роздрібному товарообороті
Проведено кластерний аналіз регіонів України за потенціалом розвитку хімічної промисловості. За результатами кластерного аналізу регіони розподілено на три кластери: кластер з високим рівнем розвитку хімічної промисловості, кластер з потенціалом розвитку хімічної промисловості, кластер з низьким рівнем розвитку хімічної промисловості. Встановлено тенденції регіонального розвитку хімічної промисловості в часовому аспекті. Досліджено зміни у регіональній структурі хімічної промисловості упродовж 2012-2017 рр. Поглиблено аналіз регіонального розвитку хімічної промисловості шляхом порівняння результатів кластерного аналізу з особливостями розміщення сировинних центрів хімічного виробництва. За результатами дослідження визначено три категорії областей: області із стабільним розвитком, які використовують наявний потенціал; області, які недостатньо використовують потенціал; малоперспективні регіони, які мають слабку сировинну базу та невисокий економічний потенціал.
хімічна промисловість, потенціал розвитку хімічної промисловості регіонів, кластерний аналіз
Наведено загальну характеристику хімічних підприємств Західного регіону. Виявлено, що ключову частину займають підприємства з виробництва основної хімічної продукції, добрив і азотних сполук, пластмас і синтетичного каучуку в первинних формах (40%). Найбільшими з них є: ТОВ «Карпатнафтохім» та ПрАТ «Рівнеазот». Частка зазначених підприємств в обсязі реалізованих хімічних речовин і хімічної продукції регіону становить близько 87%. Наведено загальну характеристику діяльності цих підприємств. Охарактеризовано хімічні підприємства регіону, що розвиваються: ТОВ «Карпатсмоли», ТзОВ «Поліком», ТзОВ «Полікем», ТзОВ «Живиця плюс» і ПАТ «Львівський хімічний завод». Виявлено проблеми розвитку хімічних підприємств Західного регіону, зокрема: екологічні проблеми, необхідність сприяння розробленню сировинних ресурсів, організація нових виробництв та інші, а також, запропоновано шляхи їх вирішення.
хімічна промисловість, хімічні підприємства, хімічне виробництво, обсяг реалізованих хімічних речовин і хімічної продукції
Високий рівень залежності національної економіки від імпорту, зокрема продукції переробної промисловості, зумовлює необхідність розвитку імпортозаміщувальних виробництв. Метою статті є аналітичне обґрунтування напрямів імпортозаміщення в Україні на основі результатів оцінювання залежності економіки від імпорту промислової продукції в сегменті кінцевого споживання (у розрізі виробництв переробної промисловості). Виявлено високий рівень (>45%) залежності українського споживчого ринку від імпорту промислових товарів. Найвища імпортозалежність у кінцевому споживанні була характерна для товарів високо – і середньо-високотехнологічних виробництв (81,08% і 73,62% відповідно), а потреба у споживчих товарах двох виробництв (комп’ютерів і автотранспортних засобів), що відносяться до цих груп, на понад 90% забезпечувалась імпортом. Критично високою (>80%) була імпортозалежність від товарів кінцевого споживання і деяких середньо – і низькотехнологічних виробництв (виробництва гумових і пластикових виробів; текстильного виробництва, виробництва одягу, шкіри та інших матеріалів; виробництва меблів, іншої продукції). Результати оцінювання імпортозалежності стали аналітичним підґрунтям для визначення перспективних напрямів імпортозаміщення в Україні.
імпортозалежність, імпортозаміщення, кінцеве споживання, промислова продукція, виробництва переробної промисловості
УКР 
ENG
УДК 338.45:677.074(477); JEL L67, L16