Наукове обґрунтування векторів структурної трансформації промислового сектора економіки.
Розробка стратегічних орієнтирів розвитку вітчизняного машинобудування на засадах локалізації виробництва.
Ідентифікація диспропорцій у взаємодії між секторами економіки, поглиблених повномасштабною російською військовою агресією.
Побудова моделей оптимізації міжсекторальних зв’язків за критеріями досягнення технологічної та економічної самодостатності України і посилення національної безпеки.
Науково-дослідні теми:
Складові підвищення конкурентоспроможності промисловості Західного регіону в умовах вільної торгівлі між Україною і ЄС (прикладна відомча тема)
Основні наукові результати:
розроблено методичний підхід до комплексного оцінювання конкурентоспроможності промислового сектора економіки на макро- і мезо- рівнях, який передбачає визначення низки параметрів: рівня індустріальності економіки та спеціалізації промисловості (за видами промислової діяльності і переробних виробництв), внутрішньої та зовнішньої ефективності промисловості, а також декомпозиційний аналіз структури її валової доданої вартості (ВДВ);
розроблено економетричний інструментарій, зокрема мультиплікативну факторну модель, для розрахунку коефіцієнта структурних переваг промисловості, який агрегує відповідні структурні детермінанти – показники часток промисловості у випуску, ВДВ та експорті ВДВ усіх видів економічної діяльності;
розроблено методичний підхід до визначення конкурентності промислового сектора економіки крізь призму конкурентних переваг – активності (виробничої, експортної, інвестиційної, капітальної, інноваційної) та ефективності (ресурсної, економічної) його функціонування;
розроблено методичний апарат для проведення полівекторної рейтингової оцінки конкурентності промислового сектора економіки на основі розрахунку значень індексів конкурентних переваг, які консолідують множину первинних показників, що системно охоплюють ключові аспекти проявів активності та ефективності промисловості на мезорівні.
Впроваджені результати дослідження: до центральних і регіональних органів влади подано 16 розробок: 2 науково-аналітичні доповіді, 7 науково-аналітичних записок, методичні рекомендації, розділи до 2 наукових доповідей, 4 науково-експертні матеріали. Отримано 46 листів, які підтверджують практичне використання результатів досліджень, зокрема в діяльності: Національного комітету з промислового розвитку; Комітету з питань європейської інтеграції Верховної Ради України (5); Державних адміністрацій 16 областей України, зокрема: Волинської (4), Донецької (3), Житомирської, Закарпатської, Запорізької (3), Івано-Франківської (3), Київської (3), Кіровоградської (2), Львівської (5), Луганської (2), Одеської (2), Полтавської, Рівненської, Тернопільської (4), Херсонської (2), Хмельницької (3).
Форми реалізації потенціалу розвитку переробних виробництв Західного регіону України (прикладна відомча тема)
Основні наукові результати:
розроблено методичний інструментарій для розрахунку щільності міжсекторальних зв’язків і ступеня витратності переробних виробництв на основі використання даних матриці Леонтьєва (таблиці «витрати-випуск);
розроблено методичний підхід до визначення ступеня імпортозалежності економіки у розрізі усіх видів діяльності за сегментами споживання продукції та рівнями технологічності виробництв;
розроблено методичний підхід до визначення перспективних напрямків розвитку переробних виробництв і стратегій їх реалізації (зорієнтованих на внутрішній і зовнішній ринки збуту продукції) на підставі комплексної оцінки виробничого, економічного, інвестиційно-інноваційного і ринкового потенціалів;
розроблено авторський підхід до групування регіонів (із використанням алгоритмів кластеризації, зокрема неієрархічного ітеративного методу k-середніх) за потенціалом заготівлі сировини (сільськогосподарської, деревинної) і виробництва продуктів її промислової переробки, з урахуванням спеціалізації на виготовленні товарів із високою доданою вартістю.
Впроваджені результати дослідження: до центральних і регіональних органів влади подано 11 розробок: 4 науково-аналітичні доповіді, 5 науково-аналітичних записок, 2 науково-експертні матеріали. Отримано 98 листів, які підтверджують практичне використання результатів досліджень, зокрема в діяльності: Комітетів Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва (4) і з питань європейської інтеграції (3); Національного комітету з промислового розвитку (2); Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України; державних адміністрацій 21 області України, зокрема: Вінницької, Волинської (3), Донецької (8), Житомирської (6), Закарпатської (2), Запорізької (4), Івано-Франківської (5), Київської (5), Кіровоградської (7), Львівської (8), Одеської (7), Миколаївської (6), Полтавської (3), Рівненської, Сумської (2), Тернопільської (3), Харківської, Херсонської (2), Хмельницької (7), Черкаської (2) і Чернігівської (5).
Розвиток машинобудування в Україні на засадах локалізації vs кооперації (прикладна конкурсна тема)
Основні наукові результати:
розроблено методичний підхід до комплексної діагностики ключових тенденцій розвитку машинобудування в Україні за показниками випуску, ВДВ, експорту та імпорту продукції;
розроблено новий методичний підхід до визначення ступеня локалізації виробництва за окремими сегментами, який базується на розрахунку частки вітчизняної складової у кожному з базових елементів секторальної структури витрат (проміжного споживання) у промисловості та, зокрема, машинобудуванні;
розроблено авторські пропозиції щодо нетарифного стимулювання розвитку українських машинобудівних компаній на засадах локалізації в умовах посилення глобальних викликів, міжнародної конкуренції та відкритості ринків.
Впроваджені результати дослідження: до центральних і регіональних органів влади подано 1 розробку (науково-аналітичну записку). Отримано 2 листи, які підтверджують практичне використання результатів досліджень, зокрема в діяльності: Підкомітету з питань промислової політики Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку і Львівської обласної державної адміністрації.
Наукові засади структурної трансформації промислового сектора економіки регіонів України (фундаментальна відомча тема)
Основні наукові результати:
доведено авторські наукові гіпотези щодо впливу на ефективність переробної промисловості величини частки високо- і середньо-високотехнологічних виробництв у структурі випуску, а також частки імпорту у проміжному споживанні названих виробництв. На цій основі побудовано економіко-математичні моделі оптимізації структури випуску і проміжного споживання переробної промисловості за критеріями підвищення рівня технологічності і зниження рівня імпортозалежності;
доведено авторські наукові гіпотези щодо: а) впливу інноваційності продукції на рівень зайнятості та оплати праці у промисловому секторі економіки; б) взаємозв’язку між закономірностями інвестиційно-інноваційних процесів та їх ефективністю, з одного боку, і структурою промисловості – з іншого. На цій основі побудовано економіко-математичні моделі оптимізації структурних параметрів промисловості (співвідношень між обсягами випуску продукції окремих видів промислової діяльності і виробництв переробної промисловості) за критерієм підвищення рівня інноваційності продукції;
розроблено новий методологічний підхід до визначення залежності машинобудівних виробництва від імпорту продукції проміжного споживання. Цей підхід створює базис для моделювання структурних параметрів собівартості машинобудівної продукції та вітчизняної складової у ній у розрізі окремих елементів за величинами їх часток у відповідній структурі.
Впроваджені результати дослідження: до центральних і регіональних органів влади подано 15 розробок: 2 наукові доповіді, 1 пропозиції до законодавства, 9 науково-аналітичних записок, 1 аналітичні матеріали, 2 науково-експертні матеріали. Отримано 55 листів, які підтверджують практичне використання результатів досліджень, зокрема в діяльності: Комітету з питань економічного розвитку Верховної Ради України (3); Міністерства економіки України; Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України; державних адміністрацій 17 областей України, зокрема: Волинської, Донецької (4), Закарпатської (6), Запорізької (2), Київської (3), Кіровоградської (4), Львівської (3), Одеської, Миколаївської (3), Полтавської (4), Сумської, Тернопільської (3), Харківської (3), Херсонської (4), Хмельницької (4), Черкаської (3) і Чернігівської.
Основні результати досліджень
Методичні рекомендації щодо оцінювання тенденцій розвитку промислових територіальних систем регіону
Методичний інструментарій для вибору стратегій фінансування поточних активів промислових підприємств, а також для розрахунку інтегральних показників результату їх фінансово-господарської діяльності і визначення перспектив подальшого розвитку
Методика комплексної оцінки стану і ефективності використання об’єктів інфраструктури
Методичні рекомендації щодо оцінювання інвестиційної привабливості регіону
Методичні рекомендації щодо оцінювання ефективності інвестиційної діяльності в регіоні
Методичні рекомендації щодо інтегральної оцінки основного капіталу регіону
Окреслено ключові тенденції розвитку торгівлі в регіонах України на підставі аналізу динаміки індексу фізичного обсягу роздрібного товарообороту упродовж 2012-2017 рр. Оцінено структурні зміни у роздрібному товарообороті у розрізі продовольчих і непродовольчих товарів. Побудовано регіональну структуру роздрібного товарообороту (за його обсягами у вартісному виразі) та визначено вагомість торгівлі у ВДВ. Розраховано частку імпорту в роздрібному товарообороті регіонів України.
індекс фізичного обсягу роздрібного товарообороту, структура, продовольчі і непродовольчі товари, торгівля, частка імпорту у роздрібному товарообороті
Проведено кластерний аналіз регіонів України за потенціалом розвитку хімічної промисловості. За результатами кластерного аналізу регіони розподілено на три кластери: кластер з високим рівнем розвитку хімічної промисловості, кластер з потенціалом розвитку хімічної промисловості, кластер з низьким рівнем розвитку хімічної промисловості. Встановлено тенденції регіонального розвитку хімічної промисловості в часовому аспекті. Досліджено зміни у регіональній структурі хімічної промисловості упродовж 2012-2017 рр. Поглиблено аналіз регіонального розвитку хімічної промисловості шляхом порівняння результатів кластерного аналізу з особливостями розміщення сировинних центрів хімічного виробництва. За результатами дослідження визначено три категорії областей: області із стабільним розвитком, які використовують наявний потенціал; області, які недостатньо використовують потенціал; малоперспективні регіони, які мають слабку сировинну базу та невисокий економічний потенціал.
хімічна промисловість, потенціал розвитку хімічної промисловості регіонів, кластерний аналіз
Наведено загальну характеристику хімічних підприємств Західного регіону. Виявлено, що ключову частину займають підприємства з виробництва основної хімічної продукції, добрив і азотних сполук, пластмас і синтетичного каучуку в первинних формах (40%). Найбільшими з них є: ТОВ «Карпатнафтохім» та ПрАТ «Рівнеазот». Частка зазначених підприємств в обсязі реалізованих хімічних речовин і хімічної продукції регіону становить близько 87%. Наведено загальну характеристику діяльності цих підприємств. Охарактеризовано хімічні підприємства регіону, що розвиваються: ТОВ «Карпатсмоли», ТзОВ «Поліком», ТзОВ «Полікем», ТзОВ «Живиця плюс» і ПАТ «Львівський хімічний завод». Виявлено проблеми розвитку хімічних підприємств Західного регіону, зокрема: екологічні проблеми, необхідність сприяння розробленню сировинних ресурсів, організація нових виробництв та інші, а також, запропоновано шляхи їх вирішення.
хімічна промисловість, хімічні підприємства, хімічне виробництво, обсяг реалізованих хімічних речовин і хімічної продукції
Високий рівень залежності національної економіки від імпорту, зокрема продукції переробної промисловості, зумовлює необхідність розвитку імпортозаміщувальних виробництв. Метою статті є аналітичне обґрунтування напрямів імпортозаміщення в Україні на основі результатів оцінювання залежності економіки від імпорту промислової продукції в сегменті кінцевого споживання (у розрізі виробництв переробної промисловості). Виявлено високий рівень (>45%) залежності українського споживчого ринку від імпорту промислових товарів. Найвища імпортозалежність у кінцевому споживанні була характерна для товарів високо – і середньо-високотехнологічних виробництв (81,08% і 73,62% відповідно), а потреба у споживчих товарах двох виробництв (комп’ютерів і автотранспортних засобів), що відносяться до цих груп, на понад 90% забезпечувалась імпортом. Критично високою (>80%) була імпортозалежність від товарів кінцевого споживання і деяких середньо – і низькотехнологічних виробництв (виробництва гумових і пластикових виробів; текстильного виробництва, виробництва одягу, шкіри та інших матеріалів; виробництва меблів, іншої продукції). Результати оцінювання імпортозалежності стали аналітичним підґрунтям для визначення перспективних напрямів імпортозаміщення в Україні.
імпортозалежність, імпортозаміщення, кінцеве споживання, промислова продукція, виробництва переробної промисловості
У статті досліджено сучасний стан запровадження інновацій на промислових підприємствах у регіонах України. Проаналізовано тенденції розвитку промислових інновацій. Встановлено, що для регіонів України характерно переважне впровадження промислових інновацій нових для підприємств, оскільки такі проекти потребують меншого фінансування. В результаті дослідження виділено основні причини низького розвитку промислових інновацій у регіонах (висока затратність наукових розробок, нестача професійних кадрів, доступність кредитування, інформаційна необізнаність тощо) і виявлено, що більшість з них ґрунтуються на відсутності фінансування. Запропоновано шляхи стимулювання фінансування промислових інновацій у регіонах, зокрема: збільшити самофінансування інноваційних проектів за допомогою створення фондів розвитку; стимулювати залучення іноземних інвестицій в промислові інновації на макро- та мікрорівнях; розвивати інформаційне забезпечення щодо впровадження інновацій у промисловості регіонів.
інновації у промисловості, інноваційна продукція промислових підприємств, частка промислових інновацій, джерела фінансування інновацій, самофінансування промислових інновацій
У статті проаналізовано зміни у спеціалізації будівництва регіонів України у 2012-2017 роках і обсягах будівельної продукції. Зміни у спеціалізації будівельного сектора економіки регіонів досліджено за допомогою аналізу структури будівельної продукції регіонів та регіональної структури будівництва України. Тенденції розвитку будівельного сектора економіки регіонів України досліджено за допомогою аналізу індексів будівельної продукції загалом і у розрізі основних видів будівельної продукції. Аналіз індексів будівельної продукції показав стрімке зростання будівництва в Україні загалом та переважній більшості її регіонів у 2016 і 2017 роках. У результаті проведено дослідження зроблено висновок, що виклики 2012-2015 років спричинили негативний вплив на функціонування будівельного сектора регіонів України. Однак, покращення макроекономічного і інвестиційного клімату в країні, а також ефективна реалізація регіональних програм розвитку у 2016-2017 роках сприяли стрімкому зростанню будівництва у більшості областей і підвищенню його диверсифікованості за спеціалізацією і за регіональною структурою.
будівництво, індекс будівельної продукції, будівлі, інженерні споруди, структура
Здійснено оцінку вагомості хімічної галузі в промисловості України, зокрема досліджено динаміку частки хімічної галузі в обсязі реалізованої промислової продукції, а також її питому вагу в імпорті та експорті, проведено порівняльну оцінку індексів виробництва хімічних речових та хімічної продукції з індексами виробництва в промисловості. Визначено чинники, що сприяють розвитку хімічної промисловості. Проаналізовано основні тенденції розвитку галузі та проведено порівняльний аналіз із загальними тенденціями в промисловості. Проведено структурний аналіз хімічної промисловості України. Виявлено особливості хімічної промисловості, а також стримуючі чинники розвитку галузі. Визначено сильні та слабкі сторони, притаманні хімічній галузі загалом та пов’язані з особливостями макросередовища в Україні. Ґрунтуючись на результатах проведеного дослідження, окреслено можливості та перспективи розвитку хімічної галузі.
хімічна промисловість, індекс цін виробників хімічної продукції, індекси цін виробників промислової продукції
Розраховано темпи приросту товарного експорту в регіонах України за 2012-2017 роки. Проведено аналіз структури товарного експорту в розрізі основних товарних груп. Побудовано структуру експорту товарів за регіонами. Виявлено тенденції погіршення товарної структури вітчизняного експорту за критерієм рівня технологічності продукції. Запропоновано низку заходів, спрямованих на усунення потенційних загроз для національної економіки в умовах погіршення світової кон’юнктури на сировинних ринках шляхом диверсифікації товарної і географічної структур українського експорту.
товарний експорт, темпи приросту, структура, товарна група, продукція промисловості, продукція сільського господарства
Виявлення сильних і слабких сторін української і польської промисловості здійснено шляхом розрахунку системи показників ефективності і активності промислової діяльності, та підсумовуючого інтегрального індексу конкурентних переваг. Результати аналізу значень інтегрального індексу конкурентних переваг промислових секторів економіки України і Польщі за 2011-2016 роки виявили переважання польської промисловості в усі роки аналізованого періоду. Найвагоміші конкурентні переваги промисловості Польщі виявлено за показниками економічної ефективності (рентабельність операційної діяльності, активів і обороту), ресурсної ефективності (продуктивність праці) і інноваційної активності (частка підприємств, що впроваджували інновації у загальній кількості промислових підприємств, частка реалізованої інноваційної продукції в загальному обсязі реалізованої промислової продукції і частка витрат на інновації в загальному обсязі капітальних інвестицій). Причиною збитковості обороту і, водночас, активів вітчизняної промисловості є надмірний обсяг інших (не пов’язаних із основною діяльністю) витрат. З огляду на непрозорий зміст переважної більшості статей цих витрат (а надто «інших»), є необхідність їх деталізації у фінансових звітах підприємств із метою посиленого контролю з боку Державної фіскальної служби України за ними. Для підвищення інноваційності промислового сектора національної економіки необхідно, з одного боку, покращити макроекономічні умови функціонування суб'єктів промислової діяльності в Україні у напрямку сприяння розширенню внутрішнього попиту на вітчизняну промислову продукцію і збільшенню її пропозиції, а також удосконалення системи управління якістю промислової продукції та прискорення міжнародної сертифікації підприємств, а з іншого – підвищити ефективність капіталовкладень та рівень упровадження інновацій у виробництво. Також необхідна поступова переорієнтація інвестиційних потоків у розвиток високо¬технологічних виробництв, зокрема шляхом податкового та митного стимулювання вітчизняних інвесторів і державного гарантування захисту іноземних. Дієвим інструментом податкового стимулювання може стати зниження ставки податку на прибуток (або податкові канікули) для виробників високотехнологічних товарів при одночасному підвищенні цієї ставки для виробників сировинних товарів.
Запропоновано методичний підхід до комплексного оцінювання сучасного стану та результатів діяльності промислового сектора економіки. Проведено аналіз ключових тенденцій розвитку промисловості України на підставі розрахунків значень множини показників, які характеризують активність (виробничу, експортну, інвестиційну, капітальну, інноваційну) та ефективність (ресурсну, економічну) її функціонування. Виявлено основні проблеми розвитку промислового виробництва та окреслено напрямки їх розв’язання.
УКР 
ENG
