Відділ регіональної екологічної політики та природокористування
Завідувач відділу: Кравців Василь Степанович, доктор економічних наук, професор, тел. (032)270-70-37
Відділ створено у 1981 році.
Проблематика наукових досліджень:
Основні напрямки наукових досліджень відділу:
Теоретико-методологічні засади формування та механізми реалізації регіональної екологічної політики, наукове забезпечення розробки регіональних екологічних програм.
Проблеми екологічної безпеки гірських і транскордонних регіонів та шляхи їх вирішення.
Обґрунтування стратегії використання природно-ресурсного потенціалу регіону.
Наукові основи та механізми сталого розвитку гірських територій, екологічні інновації.
Науково-дослідні теми відділу:
«Конкурентоспроможність туристично-рекреаційної сфери Карпатського регіону України: оцінка та шляхи підвищення» (2022-2024 рр.)
«Структурно-функціональне й інституційне забезпечення регіональної системи управління відходами в умовах децентралізації» (2022 рр.)
«Система економічного регулювання екологічної безпеки регіону в умовах децентралізації влади» (2018-2021 рр.)
«Екологічна безпека як складова якості життя в українсько-польському прикордонні: методи оцінки та системи управління» (2020 рр.)
«Формування та механізми реалізації політики розвитку гірських територій України» (2016-2018 рр.)
«Методологічні основи та напрями реформування адміністративно-територіального устрою України» (2014-2016 рр.)
«Механізми регулювання екологічної безпеки транскордонного регіону в умовах євроінтеграції України» (2013–2015 рр.)
«Використання природно-ресурсного потенціалу гірських територій України на засадах сталого розвитку» (2012-2014 рр.)
«Оцінка стану та обґрунтування перспектив використання природно-ресурсного потенціалу регіону» (2011-2012 рр.)
«Сучасний стан та перспективи розвитку ринкових відносин у сфері природокористування: регіональний контекст» (2008-2010 рр.)
Склад відділу:
директор, завідувач відділу доктор економічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Кравців Василь Степанович
У статті наголошується на необхідності застосування комплексного підходу в управлінні відходами. Це зобов’язує до розроблення і послідовної реалізації плану управління відходами, дотримання принципу «забруднювач платить», розбудови відповідної нормативно-законодавчої бази тощо. Вказується на неспроможність чинної системи поводження з відходами сприяти реалізації не лише інноваційних, а й традиційних завдань у цій сфері. У статті визначаються теоретико-прикладні аспекти щодо формування ефективної системи управління відходами в Україні. Вбачаємо необхідним проведення радикальних змін у руслі сучасних тенденцій і бачення проблеми відходонагромаджень, насамперед через перегляд концептуальних положень у цій сфері. Розглядається формула просування до розбудови сучасної ефективної системи управління в Україні, головними складовими якої є впровадження інноваційних технологій, європейських стандартів і радикальних системних рішень. Послідовна реалізація чіткої стратегії поводження з відходами, формування інституту відповідальності, створення організаційно-правових умов для інвестиційної привабливості індустрії переробки відходів сприятимуть становленню ефективної національної системи управління відходами.
відходи, проблема відходонагромаджень, управління відходами, інноваційні технології, системні рішення
Інфраструктурне забезпечення є одним з найвагоміших чинників соціально-економічного розвитку гірських територій. Рівень забезпечення та стан інфраструктури суттєво впливає на розвиток підприємництва та якість життя людей гірських регіонів. Всі держави, які мають гористі області, проводять державну політику щодо розвитку гористих територій або використовують законодавчо встановлені підходи до вирішення певних проблем. Забезпеченість інфраструктурою у гірських регіонах є проблемним питанням багатьох країн. Для його вирішення у різних країнах застосовуються різні інструменти і механізми, однак практично у всіх країнах є розуміння того, що в основі соціально-економічного зростання гірських районів є покращення їхньої інфраструктури. Беззаперечним також є і те, що внаслідок нерівності економічного потенціалу гірські райони неспроможні повною мірою забезпечувати свою самоокупність і самофінансування, а тому фінансово підтримуються державою. У статті проведено аналіз тенденцій та стану інфраструктурного забезпечення гірських районів Львівщини (Старосамбірський, Сколівський і Турківський).
інфраструктура, гірські території, водопостачання, житловий фонд
У статті запропоновано науково-методичні положення стосовно формування матриці інноваційного потенціалу та мотивації щодо реагування на конкурентну ситуацію, яка дає змогу суб’єктам господарювання здійснити вибір стратегії їхнього розвитку. Ця матриця формується на основі обчислення інтегрального показника інноваційного потенціалу суб’єктів господарювання та інтегрального індексу мотивації щодо реагування на конкурентну ситуацію. Матриця складається із чотирьох сегментів і відображає активну, активно-пасивну, пасивно-активну та пасивну стратегії розвитку господарюючого суб’єкта у ході ведення інноваційної діяльності. Подано методику розрахунку інтегрального показника інноваційного потенціалу для суб’єктів господарювання та методику обчислення інтегрального індексу мотивації щодо реагування на конкурентну ситуацію. Представлено рекомендації суб’єктам господарювання щодо їхньої поведінки у разі обрання відповідної стратегії розвитку.
матриця, стратегія розвитку, інтегральний показник, інноваційний потенціал, конкурентна ситуація, мотивація, інноваційна діяльність
Розглянуто проблематику вдосконалення політики соціально-економічного розвитку гірських територій в Україні. Зазначено важливість підвищення їх економічної конкурентоспроможності та створення нових робочих місць для запобігання депопуляції гір. Наведено дані про диференціацію розташування гірських населених пунктів України за висотами над рівнем моря. Запропоновано механізми зовнішньої підтримки економічного розвитку та стимулювання інвестиційної діяльності щодо гірських територій.
гірські території, гірська політика, підтримка економічного розвитку, стимулювання інвестиційної діяльності
Досліджено основні результати вітчизняної реформи децентралізації у фінансово-бюджетній сфері. Зроблено висновок щодо недосконалості встановлених підходів до формування сільських об’єднаних територіальних громад й потреби перегляду діючих механізмів бюджетного вирівнювання та пошуку резервів наповнення місцевих бюджетів. У цьому контексті на прикладі можливостей створення Дунаївської об’єднаної територіальної громади у Перемишлянському районі Львівської області розглянуто напрями реалізації економічного потенціалу громади через розвиток підприємництва.
Розглянуто проблему відходонакопичення з позицій історизму, зокрема на тлі підвищення рівня урбанізації, починаючи з доіндустріальних цивілізацій. Значна увага приділена розгляду відходів з правової точки зору. Наголошується, що управління відходами у провідних європейських країнах опирається на ґрунтовне законодавство у цій сфері, широкий набір механізмів та інструментів, які формувались і відбирались еволюційно. Визначено основні підходи до суті відходів в економічному середовищі. Вказується на позиціонування відходів як забруднення, у платежах за яке знехтувана фундаментальна роль природного навколишнього середовища у наданні такої послуги як поглинання відходів. Розглядаються відходи у соціальному контексті. Переконані, що доволі різні погляди на суть відходів – економічний, екологічний, соціальний – вимагають уважного ставлення, оскільки визначають різні шляхи практичної діяльності, у розрізі яких реалізуються підходи до поводження з відходами.
УКР 
ENG
УДК ; JEL 